Анализ стихотворения плакат(самуил маршак) ты каждый раз, ложась в постель смотри во тьму окна и помни, что метет метель и что идет война

Старая деревенская фотография - это не застывший снимок. Это память о которая оживает в воспоминаниях.

Эта память хранит приметы дома, семьи, школы или какого-то отрезка времени в истории жизни

человека и всего народа.

Издревле, деревенский уклад жизни отличался

от городского.

Жители деревень ревностно и бережно хранили старые

фотографии и сохраняли обычаи предков.

В деревенских домах мы часто видим на стенах

множество фотографий.

В этих фотография буквально вся жизнь запечатлена -

дети, свадьбы, военные фотографии и прочие

моменты из жизни людей.

Именно по этим, казалось бы обычным фотография,

можно восстановить историю народа,

понять как жили люди, в каких ситуациях побывали,

что они чувствовали и о чём думали.

Виктор Петрович Астафьев вспоминает фрагмент

собственной жизни, в котором описывает быт бедного люда в далеком сибирском селе,

которое взбудоражено неслыханно важным событием –

приездом фотографа.

Почему взбудоражены? Почему расстроен герой, не

попавший на это фото?..

Деревенская фотография - это своеобычная летопись

нашего народа, настенная его история.

И хотя на старой фотографии нет автора, она дорога

ему воспоминаниями о далеком детстве, о родных

людях, жизнь которых и составляет историю нашего

народа.

Объяснение:

Наше життя складається з наших дій і взаємодій з навколишнім світом. Природа складає важливу роль в навколишньому середовищі. Вона - є нашою матір’ю. Це не красивий вираз. Людини походить від природи та є її частинкою. Вона супроводжує нас від самого народження і до смерті. Ми ростемо насолоджуючись її красою, пізнаємо весь світ від малого - від маленької квітки до високих гір і глибоких океанів.

Сьогодні ми живемо у світі, який збудували наші пращури і який ми самі будуємо. Високі хмарочоси, магістралі, тунелі, високі комп'ютерні технології - все це створили людина. Проте ми не задумуємось що без природи нічого цього неможливо було б створити. Людини бере матеріали від природи та перетворює їх на щось інше, вигідніше і зручніше для себе. Зараз ми живемо в комфортних оселях, ми вже мало залежимо від природи. Щоб добути воду нам достатньо відкрити кран, а не йти до джерела. Нам не потрібно йти на полювання і серед дикої природи добувати собі м’ясо - достатньо сходити в супермаркет.

Все це забезпечують компанії та спеціалізовані люди. По суті людина навчилася використовувати природу, здобула владу над нею. Але все ж ніхто не зможе обійтись поки що без сонячного проміння, без свіжого повітря насиченого природним киснем. Ми не можемо обійти без п’янкого аромату весняних квітів, без приємної прохолоди взимку і засніжених лісів. Живучи у своєму маленькому, закритому, комфортному світі ми любимо вирватись на дику природу. Найчастіше це називається відпустка. Це свідчить про те що ми не звільнились від залежності від природи, а тільки прагнемо це зробити.

Ми мусимо ставитись до природи ощадливо і тоді вона нам віддячить. Кожен має почати з себе. Таким чином і цілі держави зможуть жити в гармонії з природою.