Составить план к рассказу владимира короленко «в дурном обществе»

1) жизнь княж городка;

2) проблематичные натуры;

3)знакомство с детьми подземелья;

4)серый камень;

5)жизнь детей подземелья;

6) знакомство с паном тыбурцием;

7)смерть маруси.

удачи!

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1.встреча

 

2.в гостях у новых друзей

 

3.я узнал о том что сестра моегодруга может умереть

 

4.все секреты раскрыты

 

5.плохое происшевствие

 

 

 

 

 

Вічність образу пана Журдена

Читаючи комедію Мольєра "Міщанин-шляхтич", мимоволі думаєш, що великий драматург якимось містичним чином побачив і наш час - сучасних Журденів, коли люди неосвічені, часом навіть малограмотні, прагнуть здобути і титул, і владу. Журдени ніколи не вмруть, поки існуватимуть ті, хто вважає, що можна купити те, що не дано природою.

Подекуди герой Мольєра викликає навіть співчуття - адже він хоче чогось навчитися! Але те, як він це робить, викликає тільки сміх. У нього немає найголовнішого - природного розуму, природного здорового глузду, який є навіть у селянина. Він заводить дружбу з людьми, що потихеньку обкрадають його. Він приймає авантюриста Доранта, тому що в того є титул і гарні манери, і відштовхує чесного Клеонта, тому що гой не дворянин. Він носить коштовний, але смішний і чудернацький одяг... Ну чим не "новий росіянин" із сучасного анекдоту?

Але, яким би смішним не був Журден зі своїми претензіями на дворянство, він усе-таки виший від своєї жінки, що заперечує освіту взагалі. Інша річ, що в прагненні наслідувати дворянство зовні, він одягається в безглузді убрання ("Усі добродії так носять"), безглуздо поводиться ("Егей, два моїх лакеї!"). Але повернемося до нашого часу.

Хіба не нагадує це тих, хто "із бруду в князі"? На жаль, дурість людська не знає меж. "Не місце прикрашає людину, а людина місце"; "Як не коваль, то й рук не погань" - ці і подібні до них прислів'я дуже мудрі. Мольєр говорить нам: головне не в титулі і не в гарних манерах, за ними можуть ховатися без тна дурість і неуцтво.

На жаль, журдени жили, живуть і житимуть. Вони будуть намагатися купити собі розум, манери, родовід або щось подібне. Але Мольєр ще понад триста років тому показав, до чого це все приводить.

Красота как оружие может быть использована в разных целях. Думаю, что Достоевский говорил о такой красоте, которая возвышает, делает человека лучше. Увидел, поразился и раскаялся во всех грехах. Сразу стал лучше и говорить, и поступать… Это может быть красота природы, от которой даже плачешь. Это может быть красота произведения искусства, той же книги, спектакля или статуи… Но и красота женщины, вообще, человека. Описаны случаи, когда бандит видит ребенка или девушку и прекращает резню. Начинает им проявляет свои лучшие качества. Красота может возвышать, это само по себе прекрасно.

Но может и погубить красота. Если красота какой-то вещи побудила желание украсть, сделать что-то плохое. Красота такая может сбить с толку. Был нормальный человек, а тут влюбился, стал себя показывать «крутым». Или даже что-то украл, чтобы поразить. И ещё люди могут осознанно использовать свою красоту, чтобы других сбивать, использовать их в своих нехороших целях. Или делают красивую упаковку для конфет, а они сразу ужасно вредные. Или продукт красивый, а там красители несъедобные.

В общем, красота конечно, мир, но для этого она должна быть такой… Такой, чтобы поразить и возвысить. Это не модное что-то. Не нечто симпатичное или даже низменное, но что-то с внутренним светом. Если о людях красивых, то у них должна быть красивая, в первую очередь, душа. Если о произведениях искусства, то там должна быть идея творца хорошая. А природа и так всегда возвышена.

А там уж при красивом содержании нужна и гармоничная оболочка. Не так, что он такой святой, но такой грязный и противный. Не так, что задумка хорошая, а картина написана неаккуратно… Всё должно быть в гармонии, тогда красота Источник: Сочинение на тему Красота мир рассуждение