Написать эссе на тему "стоили ли люди, которых данко вывел на свет вырванного сердца? "напишите умоляю

на этот вопрос на самом деле не легко ответить.

1) люди стоили вырванного сердаца. ведь данко любил людей и старался для них. 

2) моё мнение больше скланяется к тому что не стоили этого люди. потому что люди ничего не сделали для данко. ведь после того,как он их вывел люди не ответили добром, они про него забыли. 

подводя итог можно ответить что людям была важнее только своя жизнь, им было всё равно на других (на данко).и получается что скорее всего данко и не стоило делать такой великий поступок ради таких людей.

 

Великий український письменник тарас шевченко народився в невеличкому селі моринці, що на черкащині у 1814 році в бідній селянській родині. сім’я шевченків була кріпаками у великого магната та сенатора в. енгельгардта.крім маленького тараса в сім’ї григорія шевченка було ще два брата та чотири сестри. але дітлахи цієї великої родини дуже швидко осиротіли. тарасу було всього дев’ять років, коли померла його мати, а в дванадцять років у майбутнього поета помер і батько.дитинство юного тараса пройшло у селах моринці та кирилівка. з самого раннього дитинства у майбутнього письменника була велика жага до малювання. свій малярський талант він залишав повсюди, де тільки було можна – і на стінах, і на дверях, і на воротах. спочатку тарас шевченко для своїх малюнків використовував вугілля, потім крейду, а коли, навчаючись у школі, зміг придбати папір та олівець, то пристрасть до малювання ще більше зросла.у восьмирічному віці хлопчик, щоб навчитися грамоті, поступає на навчання до місцевого вчителя-дяка. але шкільне навчання дитині було не до вподоби, і він тікає в село лисянку, а потім в тарасівню до дяка-маляра, сподіваючись пізнати всі таємниці малярства. але дяк не визнав талант до малювання у юного шевченка, визнавши його не здатним до цього мистецтва.в свої неповні шістнадцять років юнак потрапляє на службу до поміщика енгельгардта в ролі кухарчука, а згодом і козачка. але на відміну від дяка, поміщик помічає пристрасть тараса до малювання і вирішує віддати свого кріпака на навчання до віленського університету. у вільні тарас шевченко на протязі півтора року навчався у знаменитого портретиста яна рустема.переїжджаючи до санкт-петербургу, поміщик бере з собою і тараса та направляє його на навчання цехового майстра в.ширяєва. нарешті доля посміхнулася тарасу шевченку, і він не тільки почав займатися цікавою справою, відвідувати ермітаж та змальовувати статуї в літньому саду, а й познайомився з такими видатними діячами, як к.брюллов та в.жуковський.коли шевченкові біло двадцять чотири роки, його друзі вирішили подарувати талановитому митцю волю та викупити його з кріпацтва. одержавши кошти від продажу своєї картини, к.брюлов віддає їх енгельгарду, і тарас шевченко отримує свободу.після одержання свободи шевченко з завзяттям береться за вивчення наук та вступає до петербурзької академії мистецтва. в цей час, також за сприянням друзів, т.г.шевченко видає в світ свою першу книгу віршів під назвою «кобзар». вихід цього збірника став справжнім вибухом. поезія шевченка зачаровувала своєю виразністю, простотою, вона зароджувала натхнення та пробуджувала прагнення до волі, виховувала патріотизм та національну гідність.і якщо людське суспільство було у захваті від талановитого митця, то для царського уряду шевченко ніс небезпеку. йому заборонили писати і малювати та на довгих десять років заслали у солдати.але незважаючи на короткий життєвий шлях, тарас шевченко вніс великий вклад в розвиток національної літератури та мистецтва. за роки свого життя митець написав велику кількість різних творів, він є автором понад тисячі художніх робіт, пейзажів, портретів.особливе місце серед видань автора посідає його книжка «буквар», яку він написав для дітей бідних верств населення. ця читанка стала першою демократичною книжкою в україні та продавалася лише за три копійки, що її мали змогу купити найбідніші.багато ще різних підручників для школярів мріяв написати тарас шевченко, але передчасна смерть поета не дала змоги здійснити ці плани.у 1861 році 10 травня т.г.шевченка не стало. його було поховано в петербурзі на смоленському кладовищі. але згодом поета перепоховали там, де він сам заповів. зараз могила видатного українського поета, письменника та творчої людини знаходиться над дніпром біля канева.

 По сложению это был большой лесной волк, но окраска шерсти и пятна на ней изобличали не волчью породу. Здесь уже явно сказывалась собачья стать. Ни у одного волка никто еще не видел такой расцветки. Это был пес, коричневый с ног до головы — темно-коричневый, красно-коричневый, коричневый всех оттенков. Темно-бурая шерсть на спине и на шее, постепенно светлея, становилась почти желтой на брюхе, чуточку как будто грязноватой из-за упорно пробивающихся всюду коричневых волосков. Белые пятна на груди, на лапах и над глазами тоже казались грязноватыми, — там тоже присутствовал этот неизгладимо-коричневый оттенок. А глаза горели, словно два золотисто-коричневых топаза.

не благодари ввхввх))