Відповідь:
Пояснення:
Образ Великого Духа Гітчі-Маніту. За віруваннями індіанців, він створив усе живе на землі й послав до людей Гайавату, ім’я якого означає «пророк», «учитель». Мета Гітчі-Маніту – припинити сварки. Він не тільки виконує місію миротворця, а ще і вчить людей жити у мирі Епітети: могучий, милосердний; гіперболи: проводить путь річці, одламав рукою камінь, від подиху гойдаються віти. Головні риси характеру Гітчі-Маніту: розум, мудрість, урівноваженість, гуманізм, сила, мужність. Прийом протиставлення (контрасту), або антитези. Сила — безсилля, згода — ворожнеча, мудрий творець — нерозумні діти. Антитеза дає можливість підкреслити спокій, розум Гітчі-Маніту і войовничість, агресивність індіанців.
Образ Гайавати в індіанській міфології У роботі над поемою Лонгфелло спирався на індіанські міфи про Гайавату. Він писав: «Гайавата — людина дивного походження. Він був посланим до індіанців, щоб розчистити їхні річки, ліси і риболовні місця, навчити народи займатися мирний ремеслом. У різних племен ця людина була відома під різними іменами: Тісвавоп, Свіаво, Тапавозо, Тачепауиадоп, Гайавата, що означає пророк, учитель. У цей старий переказ я вплів й інші цікаві індіанські легенди… Описувані події відбуваються в країні оджібвеїв, на південному березі Верхнього Озера, між Мальовничими Скелями і Великими Пісками».
Поделитесь своими знаниями, ответьте на вопрос:
Иван Сергеевич Тургенев в произведении “Отцы и дети” убил Евгения Базарова, несмотря на своё несогласие с его принципами, достойно: персонаж умирает людям и неся службу во имя человека. Автор привёл своего героя к смерти неслучайно: по мнению Тургенева, у Евгения Базарова нет будущего, так как вера во что-либо в нём полностью искоренена, а человек без веры – не человек. Отрицая все человеческие ценности традиций лет, главный героя сам загоняет себя в ловушку: встречая Анну Сергеевну Одинцову, внутри героя происходит резонанс, внутреннее противоречие, делающее его несчастным. Тургенев считает, что человек счастлив лишь тогда, когда его внутренняя природа находит свой кров, а не разрывается между двумя концепциями мироощущения.