Сочинение " кто себе друзей не ищет, самому себе он враг" ( дружба в жизни человека.)

кто себе друзей не ищет,самому себе он враг,это утверждение вполне можно назвать правдой,ведь если человек себе не ищет друзей ему скучно не с кем пообщаться он одинок! а вот когда у него есть друзья он чувтсвует себя уверены. также дружба между животными и человеком возникает когда они хорошо друг к другу относятся,короче человек без дружбы не сможет

webrep overall rating      

Прочитавши роман стендаля «червоне і чорне», думаєш, що жюльєн сорель намагається оволодіти ремеслом життя, починаючи не з азів, а десь із середини. він почав рух до поставленої мети, і це свідчить про його цілеспямованість, що, звісно, є добре, але йому навіть не спадало на думку, що перш ніж «іти» до мети, необхідно навчитися «ходити». складається враження, що життя для жюльєна було грою, з якої він виходив переможцем, а йому треба було добре розібратися у своїй душі. вічно насторожений, такий, що до всього ставиться підозріло, жюльєн сорель приховує від навколишніх свої істинні почуття та наміри, і так розвивається ще одна риса його натури – облуда, адже він починає розмовляти загальноприйнятою мовою брехні. він виграв, досяг того становища, до якого прагнув, бо є сміливий, розумний, але він не мав достатньо коштів для вибору кар’єри. простеживши його життєвий шлях, можна сказати, що уроки життя, досвід, набутий ним, став йому в пригоді: він навчився давати правильну оцінку тому, що відбувалося в суспільстві вально – де ла-моль, відкидати те, що гидке та огидне, тобто він збагнув основні закони життя цілком пристойної людини. але образ жюльєна сореля не викликає в багатьох поваги, і можливо тому, що він людина з постійно ураженою гордістю, зневажає вище суспільство, але тим не менше хоче домоготися визнання в цьому ж суспільстві. у молодику не було самоповаги, а себелюбство та гордість не могли її замінити; крім того, у нього не було терпеливости. саме тому він зрештою він потрапляє до каземату, де усвідомлює, що «кожен для себе в цьому світі», розуміє трагедію власного існування. на прикладі життя жюльєна уявляєш, що за «складна річ життя», і життя треба вчитися дуже довго… уроки життя ми отримуємо з різних джерел художньої літератури, з досвіду свого повсякденного життя. кожен із нас несе в душі заповітну думку – стати особистістю, знайти своє місце в житті, робити більше добра, не падлючити, трудитися на благо своєї батьківщини та її людей, котрі нині живуть зовсім не просто. на багато думок наштовхує роман «червоне і чорне», а головна з них та, що життя – це насправді складне ремесло.

Жил был петя . его ни кто не любил . в семье он был самый младший , а в школу он еще не ходил . однажды его послала его сестра за малиной в лес . нечего делать . пошел мальчик в лес и тут на встречу ему бежит котенок , да не простой . на шее у котенка ошейник блестящий , на хвостике у него золотое перышко и колечко , а глазки так переливаются на солнце , что глаз не оторвать . подумал про себя петя : „кто это ? и что он делает в лесу ? ” а ко мысли читать умел и заговорил человеческим голосом : „ петя я не простой кот , а я волшебный . все , что угодно пожелай все выполню . уж больно нравишься ты мне ! " ну и тут петя подумал и пожелал : „хочу , что бы меня в семье любили и уважали , а еще корзинку с малиной " ну кот и отвечает : „вот тебе малина , а в семье тебя любят так , что иди домой они тебя ждут и любят ! " ну и пошел петя домой шел , шел и вот его деревня . зашел он в дом а его сестра встречает и говорит : „ ну , что братик , ждали мы тебя ждали и за малиной послали только , что бы ты из дома вышел с днем рождения тебя поздравляем , а малину давай торт украсим ". обрадовался мальчик и стали они жить поживать и добра наживать !