святість, над якою сьогодні хочемо застановитися, є поняттям, котре можна визначити в декілька різних способів. як священики, проводирі божого народу, що в імені божого слова віддаємо наше життя задля святості, ми постійно повинні задумуватися над її значенням та старатися впровадити його у власне життя і життя тих, хто довіряє нам спасіння своїх душ.
сучасне значення цього поняття великою мірою сформувалося при перекладі різних слів, що використовуються в біблії. так, наприклад, у старому завіті слово «святий» звичайно перекладає древньоєврейське «qadoš», котре означало відділення сфери божественного від світського. в новому завіті цим словом найчастіше три різні прикметники: ἱερός (иєрос), ἅγιος (агиос) и οςιος (осиос). ἅγιος означає святість самого бога, а також призначеність для бога; ἱερός — це призначеність для бога, але воно прив’язане до термінів храм (ἱερόν) та священик (ιερέας). οςιος використовувалося для характеристики людей, що відзначаються винятковою моральною досконалістю, в сучасній українській мові для означення цього поняття також сформувася термін «благочестивий».
катехизм католицької церкви не дає прямої дефініції святості, тож її потрібно збирaти по крихтах. у 375 числі катехизму читаємо: «церква, пояснюючи достовірно символізм біблійної мови у світлі нового завіту і традиції, учить, що нашим праотцям і і єві було надано стан «святості й первородної праведності» (тридентський собор: ds цією благодаттю первородної святості була участь у божому житті
Поделитесь своими знаниями, ответьте на вопрос: