Какие цифры должны стоять вместо * .чтобы вычисления были были верными? 53+2*=*1 ; 6*-*8=32 ; 29+**=75 ; **-34=28 ; *2+38=7* ; столбиком!

2/3 - с города 20% = 20/100 = 1/5 - с изображением животных все магниты примем за единицу (целое). 1 - (2/3 + 1/5) = 1 -  (10/15 + 3/15)  = 1 - 13/15 = 2/15 - остальные магниты.  если 15/15 = 1 - это целое, то количество магнитов должно делиться на 15. 140 : 15 = 9 (ост. 5) 15 * 9 = 135 (шт.) - столько магнитов в коллекции у тани. 120 < 135 < 140 - число 135 удовлетворяет условию. ответ: 135 магнитов. проверка: 135 * 2/3 = 135 : 3 * 2 = 90 (шт.) - с города 135 * 1/5 = 135 : 5 * 1 = 27 (шт.) - с изображением животных 135 * 2/15 = 135 : 15 * 2 = 18 (шт.) - остальные магниты 2/3 + 1/5 + 2/15 = 10/15 + 3/15 + 2/15 = 15/15 = 1 - целое 90 + 27 + 18 = 135 - всего магнитов в коллекции у тани

вот этот твор

олександр копиленкоіз збірки «як вони поживають»дивовижна дружба люблю я бродити по лісі, слухати зелений шум дерев, коли здається, що кожне дерево шумить на свій мотив, на свій лад. сосна сухо виспівує вгорі, бо крізь віти її з присвистом пролітає вітер. дуб густо шелестить, наче з металевим гудінням. ніжно, мрійно ворушать своїм листячком осика і ось чому я не пропускаю можливості побувати в лісі у знайомого лісника. там я всі стежки і всі чудові галявинки знаю.приїхав до нього цього літа і був вражений дивовижною дружбою.лісник знайшов лисячу нору, розкопав її і забрав лисенят. одвіз він їх у зоопарк, а собі одного залишив. лисеня стало зовсім ручним, людям на руки, а особливо любило свого господаря. коли вже лисеня підросло, довелося посадити його на цеп у дворі. а щоб собаки його не розірвали — обгородити дротяною сіми знаємо казочку про те, що лисиця впіймала півня і понесла кудись світ за очі, щоб поласувати курятиною. насилу півень обманув ту та відомо ж і те, що ніколи не пропустить лисиця можливості вкрасти курку, особливо взимку.а тут я натрапив на зовсім і повів мене мій знайомий лісник показати своє лисеня. а воно вже й величеньке. кинулося до свого господаря, скавчить стиха, лащиться.за нами вбігло рябеньке кошенятко і вже величенький півень, червоний, мов огонь, хвіст, як віяло.— оце дивіться, нерозлучні друзі, — каже лісник.— з півнем у дружбі? — здивувався я.— ось вийдемо, подивитеся.лісник ще погладив свого вихованця, і ми вийшли із загорожі. стоїмо, дивимося. лисеня лягло біля своєї будки. кошеня притулилося до нього, а півень і собі підійшов і сів з другого боку, щось там сидячи подзьобує.— ну як вам? — питає лісник і сміється. — сам вперше в житті таке спостерігаю. і уявіть собі, коли довго немає півня чи кошеняти, лисеня сумно скавчить, неначе кличе їх. а тільки заявляться, веселішим стає, спокійно собі лежить, як оце й зараз.а півень йому ще й наспівує. а кошеня й ночує з ним у конурі або просто на землі, притулиться і близенько муркотить собітаку дивовижну дружбу спостерігав я.