Не ! ! заполните пропуски: a)если запись натурального числа оканчивается цифройили, то это число делится без остатка на 10. б)если запись натурального числа оканчивается цифройили, то это число делится без остатка на 5. в)числа, делящиеся без остатка на 2, называют. г)числа, при делении на 2 остаток 1, называют. д)четными являются цифры. е)нечетными являются цифры. ж)если запись числа оканчиваетсяцифрой, то это число делится без остатка на 2.

A)если запись натурального числа оканчивается цифрой 0,то это число делится без остатка на 10.б)если запись натурального числа оканчивается цифрой  0  или  5,то это число делится без остатка на 5.в)числа, делящиеся без остатка на 2, называют четными     .г)числа, при делении на 2 остаток 1, называют  нечетными     .д)четными являются цифры которые делятся на 2 без остатка   .е)нечетными являются цифры  при делении на 2 остаток 1)если запись числа оканчивается четной  цифрой, то это число делится без остатка на 2. 

вид- подлежащие выраж сущ.,   журавля- дополнение выраж сущ.,   был- сказуемое выраж гл.,   таким-определение выраж прил.,   угрожающим- сказуемое выраж прич.,   что- частица ,  

орёл- подлежащие выраж сущ.,   сел-сказуемое выраж гл.,   в стороне - обстоятельство выраж сущ а -в- предлог.,   а- союз потом - обстоятельство выраж нареч.,   побежал - сказуемое выраж   глаголом.,   прочь- обстоятельство выраж нареч.,   и- союз.,       взмыв в воздух- обстоятельство -взмыв- дееприч   -в- предлог -воздух- сущ .,   скрылся-сказуемое выраж гл.,     за склоном - обстоятельсво выраж сущ а -за- предлоог.,   горы- дополнение выраж сущ.                   (предлож повествов., невосклиц., сложное. сложноподч. союзное;

                                          1 распростр., двусоставн., полное, неосложн.

                                          2 распростр., двусоставн., полное,осложн однород скази дееприч                                   оборотом

               

Всі дорослі спочатку були дітьми, тільки мало хто з них про це пам’ятає», – говорить у присвяті до своєї казки «маленький принц» антуан де сент-екзюпері. цим вступом до дитячого твору письменник неначе підкреслює, що він адресує його не тільки дітям, але й дорослим. тому не дивно, що, коли читаєш цю казку, складається враження постійного порівняння: ось так бачить події малюк, а ось так – доросла людина. і ця відмінність вражає! «діти повинні бути дуже поблажливі до дорослих», – співчуває старшим малюк, і цим самим письменник запевняє, що дитяче бачення світу – природніше, людяніше, отже, правильніше, ніж у дорослих, і що світ має бути зовсім не таким, яким його роблять дорослі люди. особливо вражаючою та гострою подається у казці оцінка маленьким принцом життєвих настанов різних типів дорослих, не пов’язаних між собою, бо живуть вони поодиноко на різних астероїдах. я вважаю, що сент-екзюпері саме в такий спосіб вдалося розкрити глибини внутрішнього світу цих людей, оскільки їм не треба прикидатися кращими, бо вони живуть наодинці зі своєю совістю й переконаннями. очима малюка ми неначе бачимо людство з усіма його проблемами, : турецький астроном, у відкриття якого не повірили, бо «він був одягнений по-турецькому», ледар, що знівечив свою планету, тому що вважав: «… інколи якусь свою роботу можна й відкласти, од того нічого не трапиться». знайомимося ми й з королем, для якого «головне – щоб поважали його авторитет», з пихатим честолюбцем, з пияком, якому соромно за згубну ваду. бізнесмен із четвертої планети жадібно рахував зірки, «щоб бути багатим» (чи не «дивні люди ці дорослі», – не розуміє їх малюк. але, на щастя, зустрічаються йому й інші: ліхтарник з п’ятої планети, який «не смішний. мабуть тому, що він не думає про себе». старий викликає у малюка (а через нього й у нас) повагу, він заявляє, що у планети земля «гарна репутація». сент-екзюпері подає портрет людства нашої планети, який складається з відповідної кількості знайомих нам жителів із попередніх планет. так постає перед нами наша рідна земля, сповнена, з погляду малюка, всілякого безглуздя: властолюбства, пихи, жадоби, пияцтва, душевної черствості. на жаль, ті безглуздя мають силу, а все розумне, добре, гарне – слабке. та дорослі не помічають безглуздя, всяким «дурницям» великої ваги, а головного – краси природи і людських стосунків, правдивості, товариськості, ширості – не бачать і тому не визнають. малюк переконує нас, що у житті могли б бути й інші стосунки, коли б люди намагалися «приручати» одне одного, налагоджувати між собою зв’язки, коли б вони сприймали світ не очима, а серцем. «добре бачить тільки серце, найголовнішого очам не видно», – вчить нас маленький принц. казка викликала у моїй душі цілий спалах почуттів, примусила замислитися над людськими вчинками і . і хоч вона закінчується сумно, але залишає по собі не тільки сум, а й прагнення до прекрасного, світлого, чим наділяє людину дитинство. цей зірковий світ важливо пронести через все життя. говорячи словами автора, «треба старанно берегти світильники: порив вітру може погасити їх