Найдите неизвестный член пропорции: 7, 2: 2, 4=0, 9: х

Неизвестный член пропорции= 1/80

Элементарно) 7,2/2,4=3  0,9/3=0,3 ответ 0,3

1) 24: 6=4(кг) мандаринов в одном пакете                                                             2) 25: 5=5(кг) апельсинов в одном пакете                                                           3) 5-4=1(кг) разница в весе                                                                                   ответ: на 1 кг пакет с апельсинами тяжелее пакета с мандаринами

Ім’я лауреата нобелівської премії м. а. шолохова відомо всьому человече­ству. добутку шолохова подібні до епохальних фресок. під час великої вітчизняної війни письменник порахував своїм боргом разити словом ненависті ворога, зміцнювати любов до батьківщини в рада­ских людей. провесною 1946 року, у першу післявоєнну весну, шолохов слу­чайно зустрів на дорозі невідомого че­ловека й почув його сповідь^-сповідь-сповідь-оповідання-сповідь десять років виношував письменник задум добутку, події ставали про­шлим, а потреба розповісти про їх усе збільшувалася. і от в 1956 році за не­скільки днів було завершене оповідання-епо­пея «доля людини». це оповідання про великі страждання й вели­який стійкості простої російської людини.у головному герої андрію соколові з любо­в’ю втілені риси російського характеру: терпіння, скромність, почуття человечес­кого достоїнства, що злилося з почуттям щирого патріотизму, з великої отзивчи­востью на чуже лихо, з почуттям фронто­вого товариства. оповідання складається із трьох частин: експози­ции, оповідання героя й кінцівки. в екс­позиції автор розповідає про прикмети першої післявоєнної весни, він як би під­готавливает нас до зустрічі з головним героєм, андрієм соколовим, ока якого, «слів­але присипані попелом, наповнені нез­бивной смертною тугою». він згадує про минуле стримано, утомилося, перед испо­ведью він «згорбився», поклав на коліна більші, темні руки все це змушує нас відчути, що ми довідаємося про важкий, а може бути, і про трагічну долю.і дійсно, доля соколова повна таких тяжких випробувань, таких страшних втрат, що, здається, неможливо людині винести все це й не зломитися, не впасти духом. ця людина показана в граничній напрузі щиросердечних сил. перед нами проходить все життя героя. він — ровесник століття.з дитинства довідався, почім «фунт лихий», у громадянську війну боровся проти вра­гов радянської влади. потім він їде з рідного воронезького села на кубань повернувшись додому, працював теслею, слюсарем, шофером, створив сім’ю. війна зруйнувала всі надії й мрії. з початку війни, з перших її місяців соко­лов був двічі поранений, контужений і, нарешті, найстрашніше — потрапив у полон.героєві при­ішлося випробувати нелюдські фізичні й щиросердечні борошна, тяготи, роздирання. два роки перебував соколов у фашистському полоні. при цьому він умудрився зберегти человече­ское достоїнство, не упокорився зі своєї вчачи­стью. він намагається бігти, але невдало, рас­правляется з боягузом, зрадником, що готовий, рятуючи свою шкіру, видати коман­дира. з особою силою достоїнства героя виявилися в моральному двобої соко­лову з мюллером.змучений, виснажений­ний, знесилений в’язень готовий зустріти смерть із такою мужністю й витримкою, що це вражає навіть потеряли человечес­кий вигляд коменданта концтабору. андрію все-таки вдається бігти, і він знову стає солдатом. але лиха не залишають його: зруйнований рідний будинок, від фашистської бомби загинули дружина й дочка, и живе тепер соколов надією на зустріч із сином. і зустріч ця відбулася — у могили сина, що загинув в останні дні війни. здавалося б, усе кінчено, однак життя «исказнила» людини, але не змогла зломити й убити в ньому живу душу післявоєнна доля соколова нелегка, але він непохитно й мужньо пре­долає своє горе, самітність, незважаючи на те, що його душа повна постійним ощу­щением горя.ця внутрішня трагедія тре­бует великої напруги сил і волі героя. соколів веде безперервну боротьбу із собою й виходить із її переможцем, він дає ра­дость маленькій людині, усиновляючи та­кого ж, як він, сироту, ванюшу, хлопчиська з «світлими, як небушко, очами». най­ден сенс життя, переможене горе, торжест­вует життя. «і хотілося б думати, — пише шолохов, — що ця російська людина, чоло­століття непохитної волі, видюжит, і біля від­цовского плеча виросте той, котрий, повз­рослев, зможе все витримати, всі преодо­леть на своєму шляху, якщо до цього покличе його батьківщина». глибокою, світлою вірою в людину про­никнуть оповідання шолохова. при цьому загла­вие його символічно, тому що це не просто доля солдата андрія соколова, але це оповідання про народну долю письменник чувст­вует себе зобов’язаним повідати миру суро­вую правду про те, якою величезною ціною оп­латил росіянин народ право людства на майбутнє. «якщо ви дійсно хочете зрозуміти, чому росія здобула велику перемогу в другій світовій війні, посмот­рите цей фільм», — писала колись одна ійська газета про фільм «доля чоло­століття», а значить і про саме оповідання