Велосипедист проехал 16 км затем вернулся на 9 км назад а потом проехал вперед еще 12 км на каком от точки старта он оказался составь из ответов слово у-16 г-7 в-12 ц-19

(16-9)+12=19(км) ответ:

1)2/7

2)b = (15-4a) / 2

3)0,1a-1,6b

4)2 целых 2/3

5)y=1.4 см - длина стороны MN

6)-0,0019

Пошаговое объяснение:

1)нельзя представить только дробь 2/7.

2)(4a + 2b) / 3 = 5   | * 3

4a+2b = 15

2b = 15 - 4a         | : 2

b = (15-4a) / 2

3)-(3,3а+1,2b)+(0,7b-1,7a)-(1,1b-5,1a)=

= -3,3а-1,2b+0,7b-1,7a-1,1b+5,1a=

= (-3,3а-1,7a+5,1a)+(-1,2b+0,7b-1,1b)=

= 0,1a-1,6b

4) 1/3 • 2а - 1/3 • 9 - 1/2 • 5b - 1/2 • 4 = (2/3)a - 3 - (5/2)b - 2 =

= (2/3)a - (5/2)b - 5

при а = 4 целых 1/2 = 9/2 и b 4/15

2/3 • 9/2 - 5/2 • 4/15 - 5 = 9/3 - 2/3 - 5 = (3 - 5) - 2/3 = - 2 целых 2/3

5) NP=y-2

PK=2.125*y

MK=2.125*y+2

y+(y-2)+(2.125y)+(2.125y+2)=8.75

6.25y=8.75+2-2

6.25y=8.75

y=1.4 см - длина стороны MN

6) -0,78×(-0,19)-0,22×(-0,19)=-0,19×(-0,78-0,22)

-0,19×(-1)=0,19

3,6×1/2=1,8

1,8÷(-0,018)=-100

0,19÷(-100)=-0,0019

ідеї гуманізму - духовна основа розквіту мистецтва епохи відродження. мистецтво відродження пройнятий ідеалами гуманізму, воно створило образ прекрасного, гармонійно розвиненої людини. італійські гуманісти вимагали свободи для людини. "але свобода в розумінні італійського ренесансу, - писав його знавець а. к. джівелегов, - мала на увазі окрему особистість. гуманізм доводив, що людина у своїх почуттях, у своїх думках, у своїх віруваннях не підлягає ніякій опіці, що над ним не повинно бути силою волі, який заважає йому відчувати і думати як хочеться ". у сучасній науці немає однозначного розуміння характеру, структури і хронологічних рамок ренесансного гуманізму. але, безумовно, гуманізм варто розглядати як головне ідейний зміст культури відродження, невіддільної від усього ходу історичного розвитку італії в епоху почалося розкладання феодальних і зародження капіталістичних відносин. гуманізм був прогресивним ідейним рухом, який сприяла утвердженню кошти культури, спираючись, перш за все на античне спадщина. італійський гуманізм пережив ряд етапів: становлення в xiv столітті, яскравий розквіт наступного століття, внутрішню перебудову і поступові впаду у xvi столітті. еволюція італійського відродження була тісно пов'язана з розвитком філософії, політичної ідеології, науки, інших форм суспільної свідомості і, у свою чергу, зробило потужний вплив на художню культуру ренесансу.

відроджені на античній основі гуманітарні знання, що включали етику, риторику, філологію, історію, виявилися головною сферою у формуванні і розвитку гуманізму, ідейним стрижнем якого стало вчення про людину, її місце і роль в природі і суспільстві. це вчення складалося переважно в етиці і збагачувалося в самих різних областях ренесансної культури. гуманістична етика висунула на перший план проблему земного призначення людини, досягнення щастя його власними зусиллями. гуманісти по-новому підійшли до питань соціальної етики, у вирішенні яких вони спиралися на уявлення про потужність творчих здібностей і волі людини, про її широкі можливості побудови щастя на землі. важливою передумовою успіху вони вважали гармонію інтересів індивіда і суспільства, висували ідеал вільного розвитку особистості і нерозривно пов'язаного з ним удосконалювання соціального організму і політичних порядків. це надавало багатьом етичним ідеям і вченням італійських гуманістів яскраво виражений характер.

багато проблем, що розроблялися в гуманістичній етиці, знаходять новий зміст і особливу актуальність у нашу епоху, коли моральні стимули людської діяльності виконують усе більш важливу соціальну функцію.

гуманістичний світогляд став одним з найбільших прогресивних завоювань епохи відродження, які надали сильний вплив на весь подальший розвиток європейської культури.

реформація зіграла важливу роль у становленні світової цивілізації. не проголошуючи ніякого певного соціально-політичного ідеалу, не вимагаючи переробки суспільства в ту або іншу сторону, не роблячи ніяких наукових відкриттів або досягнень на художньо-естетичному терені, реформація змінила свідомість людини, відкрила перед нею нові духовні обрії. людина отримала свободу самостійно мислити, звільнився від опіки церкви, отримав найвищу для неї санкцію - релігійну на те, щоб тільки власний розум і совість диктували йому, як слід жити. реформація сприяла появі людини буржуазного суспільства - незалежного автономного індивіда з свободою морального вибору, самостійного і відповідального у своїх судженнях і вчинках.