Коля дима и саша собрали вместе 30 грибов. дима нашел в 2 раза больше грибов чем коля, а коля в 3 раза меньше, чем саша. сколько грибов собрал каждый из них?

Х-собрал коля 2х=собрал дима 3х-собрал саша х+2х+3х=30 6х=30 х=5  5 грибов собрал коля 2*5=10 грибов собрал дима 5*3=15 грибов собрал саша

Уравнение касательной к графику функции y=f(x) в точке с абсциссой x0: y = f'(x0)·(x-x0) + f(x0)

а) f(x) = x²+6·x-7, x0= -2:

f'(x) = (x²+6·x-7)'=2·x + 6,

f'(x0) = f'(-2) = 2·(-2)+6= -4+6= 2

f (x0) = f'(-2) = (-2)²+6·(-2)-7 = 4 - 12 - 7 = - 15.

Тогда

y = 2·(x-(-2)) -15 = 2·x +4 - 15 = 2·x - 11

и уравнение касательной имеет вид:

y = 2·x - 11.

б) f(x)=log₃x, x0=1:

f'(x) = (log₃x)' = 1/(x·ln3),

f'(x0) = f'(1) = 1/(1·ln3) =1/ln3 = log₃e,

f(x0) = f'(1) = log₃1 = 0.

Тогда

y = log₃e·(x-1) + 0 = log₃e·x - log₃e

и уравнение касательной имеет вид:

y = log₃e·x - log₃e.

в) f(x) = еˣ, x0=2:

f'(x) = (еˣ)' = еˣ,

f'(x0) = f'(2) = е²,

f(x0) = f(2) = e².

Тогда

y = e²·(x-2) + e² = e²·x-2·e² + e² = e²·x-e²

и уравнение касательной имеет вид:

y = e²·x-e². Поставь лайк

Я— неповторна особистість! від цієї думки стає легко й радісно, адже у світі немає людини-копії, схожої на мене. ніхто не може точно повторити моїх рухів, думок, написати моїми словами твір тощо. це прекрасно!   уявіть, що люди почнуть дублювати зовнішність та поведінку одне одного. від цієї фантастичної картини стає моторошно. світ переповнився б абсолютно однаковими людьми, які мали б однакові погляди на життя, захоплювались тими самими речами, читали тільки певні книги. чи були б ми щасливі від того, що зникли б дискусії? це ніби й добре, але як нудно стало б на нашій землі!   перш за все постраждало б мистецтво. задумав художник намалювати картину, створив шедевр, приніс у галерею, а там висить десь із двадцять точнісінько таких полотен.  написав письменник книгу, а видавати її навіть сенсу немає: подібний твір давно лежить на полицях книгарень. і так усюди: однакова музика, штамповані фільми, повторювані і ніякого польоту думки, фантазії, натхнення, ніякої оригінальності й самобутності.  безумовно, світ прекрасний саме завдяки своїй розмаїтості. різні галузі науки й освіти розвиваються тільки тому, що люди цікавляться неоднаковими питаннями й проблемами. навіть на тій самій роботі часто потрібні люди з несхожим світоглядом.  наприклад, у наукових та виробничих дискусіях народжуються нові ідеї, які сприятимуть розвитку певної галузі. часто буває й так, що вчений робить певне наукове відкриття, а його колега, поглянувши на винахід з іншої точки зору, покращить і вдосконалить роботу попередника. виходить, без неповторності неможливий прогрес!   індивідуальність людини виявляється і в мистецтві. скільки придумано різних технік малювання, виконання музичного твору, побудови архітектурних споруд! скільки нових художніх форм у літературі! і кожен музикант, художник, скульптор, письменник зробив свій неповторний внесок в історію мистецтва. так, ознайомившись із творчими доробками класиків, ми ніколи не переплутаємо композиції моцарта й баха, відзначимо оригінальність полотен клімта й далі, помітимо й порівняємо особливості авторського стилю івана франка й лесі українки. поступ мистецтва відбувається завдяки новим ідеям неповторних талантів.  що вже тоді казати про сферу почуттів! неприродно, якби всім ті самі люди. мрія про особисте щастя з рідною, духовно близькою людиною була б далекою і нездійсненною.  тож цінуймо свою і чужу неповторність, поважаймо таланти інших людей і розвиваймо власні. кожна думка, кожен новий погляд на звичне й застаріле має право на існування. несхожість — це прекрасно!