Решите по действиям ( 14688 : 36 + 4992 : 16 ) * 709 - 1102 * 407 = 136 * 512 - 216950 : 50 - 164050 : 170 = ( умножения и деления в столбик)

Надеюсь удачи

У наших горах Карпатах росте чарівна і неповторна квітка:ЕДЕЛЬВЕЙС.Вона має і інші назви:Білотка альпійська, едельвейс, шовкова косиця Leontopodium alpinum Cass.
Як рітуальна і декоративна рослина ця квітка активно знищується туристами.
Чисельність та структура популяцій: Збереглися залишки популяцій у кількох ізольованих місцезростаннях на малих площах (до 0,2 га) у важкодоступних місцях. Чисельність у чотирьох локалітетах не перевищує 100, цвітуть окремі особини. У частини популяцій не виявлено насіннєвого підросту. Сучасний стан усіх популяцій критичний: чисельність особин і площа оселищ постійно зменшуються. Більшість популяцій, відомих на Чорногорі у ХХ ст., зникли.
Причини зміни чисельності: Як ритуальна й декоративна рослина знищується населенням і туристами. Факторами загрози є низька генетична різноманітність, критично низький поріг чисельності, повільні темпи онтогенезу і відновлення, антропогенний вплив.
Умови місцезростання: Субальпійський та альпійський пояси в межах висот 1450–1800 м н. р. м. Росте на слабкозадернованих ділянках і у тріщинах вапнякових скель на сухих пд. і пд.-сх. стрімких схилах (порядок Potentilletalia caulescentis) у складі реліктових угруповань (асоціація Saxifrago-Festucetum versicoloris) та в інших рідкісних фітоценозах (асоціація Festucetum saxatilis). Мезоксерофіт.
  ПЛАН:
1)Кітка Едельвейс.,інші назви
2)Чому занесена в Червону Книгу
3Чисельність та структура популяцій
4)Умови місцезростання

Возникновение пригородной Пушкарной слободы связано с восстановлением воеводой Иваном Полевым и головой Нелюбом Огаревым по указу царя Федора Иоанновича Курской крепости на границе Русского царства в 1596 году. В приграничный город у «сторожевой черты» из Москвы и других городов в Курск для защиты крепости переводились в числе других служивых людей и пушкари[2]. В 1626 году в Курске и уезде служило: детей боярских — 864 человека, казаков — 299 человек, стрельцов — 200 человек, пушкарей и других — 39 человек[2]. Позднее в слободе проживали крестьяне, которые в первую очередь занимались хлебопашеством[3].

Пушкарная слобода административно подчинялась властям Курского уезда, она входила в состав Казацкой волости, центром которой являлась другая пригородная слобода — Казацкая[4]. В конце XIX века в городской думе рассматривался вопрос о присоединении пригородных слобод к городу, но этому противодействовали сами слободчане из-за опасения повышения налогового бремени в случае присоединения. Однако несколько лет спустя сложилась обратная ситуация: сами городские власти препятствовали включению пригородных слобод в городское хозяйство по причине санитарного неблагополучия[4].

После Октябрьской революции вошла в состав Казацкого сельсовета. 14 июня 1924 года Казацкая волость упразднена, а Пушкарная слобода была включена в Ямскую волость. 30 июля 1928 года Ямская волость была упразднена, а Пушкарная слобода была включена в состав Курского района, в январе 1935 года Курский район был разделён на три района и Пушкарная слобода вошла в состав Стрелецкого района. По указу Президиума Верховного Совета РСФСР от 19 сентября 1939 года Казацкая слобода вошла в городскую черту Курска, став частью Ленинского района города.

Вроде не сложно!