Люди пишите получайте скажите как выучить параграф память дырявая

Запиши на диктофон и слушай в наушниках его несколько раз)

Прочитай несколько раз ,  и перескажи себе 1 раз с поглядками , на ночь думай только об этом, а на утро будет все легко

На сторінках роману „Айвенго” триває вічна боротьба добра і зла, справедливості й підступності. Людському і суспільному злу В. Скотт протиставляє вічні цінності. Письменник з великою майстерністю викриває вади й недоліки людей, але при цьому він завжди залишається об’єктивним, помічаючи в людині як добре, так і погане. Айвенго — ідеальний лицар. Пряме і пере­носне значення слова лицар збігаються, коли йдеться про нього. Створюючи образ Айвенго, Вальтер Скотт нагадує своїм співвітчизникам про поняття, найважливіші для благородної людини: чесність, справедливість, любов до вітчизни, вірність прекрасній дамі. В образі Айвенго втіле­но ті риси, які письменник хотів би бачити і у сучасних йому аристократах. Зовсім інший Бріан де Буагільбер. З’являється як сувора, тверда людина. Видно його відношення до церкви, його віра. Незважаючи на свій титул священної особи він досить вульгарно говорить про саксонську принцесу Ровену, зовсім не як духовна особа. І ми бачимо його не як позитивного персонажа. Гордий та самовпевнений, він терпить нищівний удар по самолюбству. Далі він, можливо з причини втрати авторитету, вдаряється в усі тяжкі. Він бере в полон Ревекку і просто губить голову. Він закохується в Ревеку, видна його внутрішня боротьба. Він готовий відмовитися від свого титулу, імені, він готовий кинути себе, знеславити заради своєї пристрасті. В його душі йде запекла боротьба. Ось коли перед нами постає він справжній! Пристрасна натура, сильний дух... Але його душа вже знівечена постійною жорстокістю і насильством. Айвенго і Бріан де Буагільбер – сміливі воїни, але у творі вони протиставлені один одному. Вони суперники й вороги, які уособлюють дві різні моральні позиції.

В обществе культурный человек будет вести себя сдержанно и не лезть за словом в карман. Он будет вежлив и учтив, ни в коем случаи не позволит нагрубить людям, если они ничего ему не сделали. На культурный человек никогда не отказывает, хотя, может отказать если поймет что не может этого сделать. Обращается за культурный человек вежливо, не говоря такие слова как :"-Ты должен мне!", скорее всего он скажет так : "-Ты не слишком занят?Мог бы ты мне ". К учению относится хорошо, поскольку знает что учение - это свет и без него нельзя ничего достичь, и понять, ведь самого его обучили манерам, а не он родился таким. Соблюдает ли здоровый образ жизни?Тут, уже зависит от человека. Скорее всего культурный человек будет пытаться выглядит аккуратно, но, точно ничего утверждать нельзя поскольку все люди разные и грести образованных (культурных) людей под одну гребенку глупо.