Фильтр для очистки воды.технология 4 класс.сделайте выводы.

Скипетить:сырую воду

В правильной пирамиде медиана боковой грани к основанию - это апофема А.

Сторона основания а и основание боковой грани а равны по 1.

Находим апофему: A = 2S/a = 2*1/1 = 2.

По свойству медиан точка М делит апофему в отношении 2:1 от вершины. SM = (2/3)*2 = 4/3, МК = (1/3)*2 = 2/3.

Находим высоту пирамиды: H = √(2² - (1/2)²) = √15/2.

Находим косинус и синус угла α между основанием пирамиды и боковой гранью.

cos α = (1/2)/2 = 1/4, sin α = (√15/2)/2 = √15/4.

Косинус угла при вершине пирамиды (назовём его S) равен:

cos S = (22 + 22 – 12)/(2*2*2) = 7/8, синус равен √(1 – (49/64)) = √15/8.

Проведём два осевых сечения пирамиды перпендикулярно смежным сторонам основания и спроецируем на эти плоскости точки M и N (они даны на прилагаемых рисунках).

Расстояния от точек М и N до граней пирамиды обозначим буквой h.

До основания: h(М) = (1/3) H = (1/3)*(√15/2) = √15/6.

                        h(N) = (3/7) hM = (3/7)*(√15/6) = √15/14.

До грани, содержащую точку М, и противоположную ей.

Высота h2 = SM*sin S = (4/3)*(√15/8) = √15/6.

             h1 = (3/7) h2 = (3/7)*(√15/6) = √15/14.

Высота h4 = a*sin α = 1*(√15/4) = √15/4.

             h3 = (4/7) h4 = (4/7)*(√15/4) = √15/7.

Рассмотрим второе сечение.

Высота h6 = SM3*sin (S/2) = (2/3)*H*((1/2)/2) = (2/3)*(√15/2)*(1/4) = √15/12.

             h5 = (3/7) h6 = (3/7)*(√15/12) = √15/28.

Высота h8 = a*sin α = 1*(√15/4) = √15/4.

Для определения высоты h7 найдём угол φ.

φ = arc tg(M3O/(a/2)) – (90º - arc sin α) = arc tg((√15/6)/(1/2)) – arc sin(√15/4) = arc tg((√15/3) – arc sin(√15/4) = 52,23875609º – (90º - 75,52248781º) =

= 37,76124391º.

cos φ = 0,790569.

Найдём длину проекции отрезка АМ на секущую плоскость SEK по теореме косинусов: AM = √(12 + (2/3)² - 2*1*(2/3)*(1/4)) = √(1 + (4/9) – (1/3)) = √10/3.

Тогда AN = (3/7)AM = (3/7)*( √10/3) = √10/7.

Отсюда h7 = h8 – AN*cos φ = √15/4 – (√15/7)*0,790569 = 0,691604.

Сложим длины всех заданных высот:  

Σh = (√15/14) + (√15/14) + (√15/7) + (√15/28) + 0,691604 = 1,936492.

Визначний німецький поет, представник завершального етапу розвитку європейського романтизму, Генріх Гейне ввійшов в історію світової поезії як неперевершений лірик, співець кохання і боротьби. Дві головні риси визначають характер його світосприйняття: постійна увага до долі стражденного та приниженого люду і рішуче прагнення боротися за утвердження ідеалів рівності, добра та справедливості.

Івана Франка, який називав Гейне «найбільшим німецьким ліриком після Гете», приваблювало в його поезії те, що Гейне вивів «борця за широку свободу людської одиниці, її громадського ділання, думок, переконань і сумління». Сам Гейне порівнював себе з титаном, який тримає на своїх плечах усі злигодні світу, а його співвітчизник, письменник Генріх Манн у роки боротьби з фашизмом у Німеччині писав: «Якби він був з нами, він вів би ті самі бої, що й ми. Несправедливість і приниження людини так само хвилювали б його. І його метою завжди залишилося б олюднення світу, духовне збагачення життя».