Доброго дня, людино! Пише вам Лис, жетель лісу, в надії ,що ви почуєте мене . Вже не перший рік, наш величний ліс служить нам домівкою, і не одне покоління тварин, виросло тут. Згадую, як любо було мені теплими сонячними ранками, ловити сонячних зайчиків. Та прокинувшись, я вже не побачив тих любих дерев, що до неба гомоніли... Понівичені лежали вони , вже не шелестіло їхнє листячко, і буйні смереки підкорились, тихо впавши додолу. "-Ліс, мій любий, рідний ліс ти став порожнім...тебе скалічили." Людини якщо читаєш ти цей лист, якщо шануєш рідну землю, схаменись! P.s. Не руйнуй те ,що не ти створив.
siyaniemoskva
09.07.2020
У одноклассников Пети может быть 0, 1, 2, ..., 28 друзей – всего 29 вариантов. Но если кто-то дружит со всеми, то у всех не меньше одного друга. Поэтому либо есть такой, кто дружит со всеми, либо есть такой, кто не дружит ни с кем. В обоих случаях остается 28 вариантов: 1, 2, ..., 28 или 0, 1, ..., 27. Обозначим того, у кого больше всего друзей через A, а того, у кого их меньше всего – через B. В первом случае A дружит со всеми, а B – только с одним человеком, то есть только с A. Во втором случае B не дружит ни с кем, а A дружит со всеми, кроме одного, то есть со всеми, кроме B. Итак, в каждом из случаев A дружит с Петей, а B – нет. Переведём A и B в другой класс. Как мы уже видели, A дружит со всеми из оставшихся, а B – ни с кем из оставшихся. Поэтому после перевода у каждого стало на одного друга меньше (среди одноклассников). Значит, у оставшихся Петиных одноклассников снова будет разное число друзей среди одноклассников. Теперь снова переведём самого "дружелюбного" и самого "нелюдимого" в другой класс и т. д. Повторяя эти рассуждения 14 раз, мы переведём в другой класс 14 пар школьников, в каждой из которых ровно один Петин друг. Итак, друзей у Пети 14 ответ:14
Ответить на вопрос
Поделитесь своими знаниями, ответьте на вопрос:
5класс .көбейтіндіні тең қосылғыштардың қосындысы түрінде жазып, есептендер.
Вже не перший рік, наш величний ліс служить нам домівкою, і не одне покоління тварин, виросло тут.
Згадую, як любо було мені теплими сонячними ранками, ловити сонячних зайчиків.
Та прокинувшись, я вже не побачив тих любих дерев, що до неба гомоніли...
Понівичені лежали вони , вже не шелестіло їхнє листячко, і буйні смереки підкорились, тихо впавши додолу.
"-Ліс, мій любий, рідний ліс ти став порожнім...тебе скалічили."
Людини якщо читаєш ти цей лист, якщо шануєш рідну землю, схаменись!
P.s. Не руйнуй те ,що не ти створив.