Жаль Вас расстраивать, но там, где есть факты, мнениям места нет. Факт биологической эволюции человека установлен, так что речь дальше пойдет о нем. Эволюция — это изменение частоты распространения того или иного признака в популяции с течением времени. Применительно к эволюции не-человеческих предков человека в, собственно, человека это означает, что на протяжении миллионов лет (миллиардов, если считать от зарождения жизни на Земле) отбор (естественный, половой и т.д.) в нашей эволюционной ветви закреплению признаков, которые и выделяют нас в отдельный вид. Тут нужно снова уточнить, что человек (Человек разумный, Homo sapiens) и сам является живым организмом, а также относится к:
типу хордовых (подтип - позвоночные),
классу млекопитающих (подкласс - звери),
отряду приматов (подотряд – сухоносые обезьяны, парвотряд – узконосые обезьяны, надсемейство – человекообразные обезьяны),
семейству гоминид,
роду людей, и, наконец,
виду Люди разумные.
Как видите, человек от обезьяны, вопреки расхожей фразе, не происходил, а прекрасным образом сам обезьяной является. Наши ближайшие обезьяньи родственники из ныне живущих — это шимпанзе, чуть более дальние — гориллы. Согласно сегодняшним данным, последний общий предок человека и шимпанзе жил около семи миллионов лет назад (он, кстати, был не слишком-то похож на современных шимпанзе, которые тоже не стояли на месте, а продолжали эволюционировать; например, он, вероятнее всего, уже освоил прямохождение). С того момента, все животные этой ветви являются предками только одного из ныне живущих видов: нас. К таким предкам относятся, например: сахелянтропы, ардипитеки, австралопитеки, парантропы. От них произошли разнообразные виды рода Homo (люди): человек умелый, человек работающий, человек прямоходящий, человек неандертальский и, наконец, человек разумный разумный(!), Homo sapiens sapiens, то есть мы. Привет!
P.S. А вообще, рекомендую замечательную книгу А.В. Маркова «Эволюция человека», там обо всем этом (и многом другом) подробно и доходчиво написано.
Поделитесь своими знаниями, ответьте на вопрос:
Ящик, що має форму прямокутного паралелепіпеда з вимірами 24 дм, 36 дм, 45 дм заповнили кубиками з ребром 3 дм. скільки кубиків поміститься в ящику?
«Людина — звучить гордо» — це, здається, досить відоме і поширене висловлення, яке ми часто чуємо з вуст близьких людей чи авторів відомих літературних творів. Та чи вдумуємося ми в саме значення цих слів? Чи розуміємо, як це — бути людиною? Мабуть, не зовсім. Тож питання «якою повинна бути справжня людина» залишається актуальним, тому все ж потребує певної відповіді, хоча б якось мінімального пояснення.
Почнемо з того, що людина - це невід’ємна частина соціуму, а отже, уміння правильно поводити себе серед тих, хто тебе оточує і є першою ознакою справжньої людини. І тими рисами, які можуть цьому посприяти є такі: ввічливість, чемність, терплячість, порядність і, звичайно, доброзичливість. І найяскравіше вони проявляються у дрібницях нашого з вами буденного життя: це можуть бути притримані двері у магазині для бабусі, і до тому, хто її терміново потребує, і такі знайомі усім «будь ласка» та «дякую». Не даремно говорять: «Маленькі діла часто говорять більше за великі». Тому справжня людина завжди звертає увагу на деталі і пам’ятає, що на світі живе не тільки одна вона. Це по-перше. По-друге, особа, яка гідна називатися людиною має бути вже повністю сформованою особистістю, яка готова нести відповідальність за свої вчинки. Бо тільки за такої умови можна говорити про присутність таких рис, як: чесність і правдивість. Адже, не секрет, що чемність - то прояв нашої гідності, який не може не викликати повагу й довіру з боку інших людей. А це напрочуд важливо у становленні і побудові повноцінних майбутніх стосунків. А по-третє, визначальною особливістю справжньої людини все ж є її готовність до постійного і безперервного самовиховання та саморозвитку. Бо без цього просто не можливо бути хоч трохи корисним суспільству. Самоаналіз, саморозвиток допомагають кожному з нас виявити власні недоліки, побачити свою негативну сторону, тим самим змушують і допомагають якнайшвидше виправити ці хиби і, нарешті, знайти себе.
Отже, стати і бути справжньою людиною справді складно, але спробувати варто, адже кожен з нас має прожити своє життя так, щоб потім в жодному разі не було соромно ні перед собою, ні перед іншими.