Существует минимум тринадцать версий происхождения названия «Харьков» ; девять из них приведены И. Саратовым в исследовании «Харьков, откуда имя твоё?», одиннадцать приведены Л. Мачулиным в книге «Основание Харькова: факты и легенды» . Версии делятся на два основных типа: 1. Происхождение гидронима (названия реки) Харьков — первично. 2. Происхождение топонима (названия города) — первично. Внутри первой версии выделяются два типа: гидроним дал название городу; старый город дал название реке, а та впоследствии — новому (современному) городу. Внутри второй версии также выделяются два типа: происхождение названия города домонгольского периода; происхождение названия современного города.
Официальная версия В печатном «Топографическом описании Харьковскаго наместничества с историческим предуведомлением… » 1788 года издания сказано, что город получил своё название по реке: «Губернской город Харьков, привилегированный, называется по речке Харькову, при которой он расположен» . Данная версия поддерживается большинством историков и краеведов в отношении названия современного города. Согласно историку митрополиту Филарету (Гумилевскому) , название реки было таким же в 12 веке. Согласно «Книге Большому Чертежу» , река известна с 1556-1627 г, совр. город основан позднее (между 1630 и 1654 г) .
Предания о дочери Атиллы Харьхе В книгах Бахши Имана «Джагфар тарихи» (1680) и поэме Рейхан Булгари «Цветы Кыпчакского поля» приводилась легенда о сестре грозного предводителя гуннов Атиллы Харьхе («Лебедь») , жившей в середине 5 века, в честь которой между 430-ми и концом 440-х годов по Р. Х. , до смерти Атиллы, был построен город Харька (современный Харьков) и где она жила.
Шарукань Шарукань (от имени половецкого (кыпчакского) хана Шарукана) — город XI — начала XIII веков на территории Половецкой земли. Возможно происходит от Династии Караханадов (Караханидское государство) . Этноним Кара-хан (первый Хан тюркской династии) , Шару-хан, Шарукан и Шарукань. Точное местонахождения города не установлено, по предположению историков наиболее возможное местонахождение — на Северском Донце, в районе городов Чугуев и Змиёв. Существуют также теории о местонахождении города в окрестностях современного Харькова (у села Рогань) . Некоторые историки полагают что Шарукань/Шарук-ахан/Харук-ахан/Харукань это этимологический источник названия реки Харьков, давшей название городу Харькову. В 1111 Шарукань был взят войсками Владимира Всеволодовича Мономаха и др. князей. В XII — начале XIII в Шарукань запустел. Шарукань упоминается в Повести Временных Лет под 6619 (1111) годом.
Донец На территории современного Харькова находится древнерусский, пограничный со Степью, город Донец Новгород-Северского княжества, названный так по тогдашней реке Донец. Именно в этот город прибыл сбежавший из половецкого плена в 1185 либо 1186 году князь Игорь Святославич, что описано в «Слове о полку Игореве» . Город Донец, уничтоженный татаро-монголами в 13 веке, никогда в древности не ассоциировался собственно с Харьковом и находился на расстоянии 10 км от него ниже по течению.
Предания о казаке Харько Мифический казак XVI, начала XVII или даже XVIII в Харько, по имени которого якобы назван город и которому воздвигнута в 2004 в начале проспекта Ленина конная статуя работы З. Церетели, по поздней легенде, приведённой Н. Костомаровым (1881), был казачьим сотником, грабителем имений. По другой поздней легенде, записанной Е. Топчиевым (опублик. в 1838), которую раскритиковал как недостоверную Д. Багалей, утонул близ будущего Змиёва в реке Северский Донец Никто из серьёзных историков не рассматривает жившего ли, нет ли Харитона-Харько как давшего название городу, поскольку он явно жил позднее второй половины 15 века, когда река достоверно называлась Харьков.
svetkaiv
13.05.2023
Як вважають Андрєєв О. А. та Дем'янова В. О., Рівне древнє місто, та ймовірно це той легендарний Суренж - столиця Дулібії. Місто Рівне (обласний центр) згадується, починаючи з ХІІІ ст. Назва словянська, прозора. Для хлібороба, можна сказати життєдайна: легко обробити землю і плекати врожай, коли поле рівне, без горбів та долин, не порізане ярами і не закидане камінням. Та Рівне - не лише назва міста, а й характер місцевості - плоскої, рівнинної. Схожі назви поселень Міжгір'я, Плоске, Курган та багато інших. Чому ж думки про походження назви міста розійшлися? Дехто проводить паралель між назвою Рівне - "Рівно" і називає ще Дубно, Ратно, Березно (є й інші поселення з назвами такого типу на Волині). Назви ці розкладаються так: Дуб-н-о, Рат-н-о, Берез-н-о, Рів-н-о. Ми бачимо, як змінюються при такому підході основи цих слів (суфікси і закінчення у них однакові). Тоді в назві Рівне(о) основа "рів" - оборонний рів мається на увазі. Назва походить від слова рів, рови, котрими була оточена рівенська фортеця, що знаходилася в долині ріки Устя. Читаємо в паперах 16 століття що, поселення це зазначається під іменем Рівноє — Рівне, як волинський поміщик Іван Дичко продає своє селище князю Семену Василевичу Несвицькому. Наприкінці 15 століття Рівне ще було у властності князя Семена Васильовича Несвіжського, який після смерті своєї дружини переселився до Рівного і збудував тут найдревніший в цій місцині палац в сирій долині річки Устя. Окопав він острівець глибочезними ровами, зупинив гаттю воду в річці Усті, сповнюючи глибочезні й широченні рови водою. У 1707 році Рівне описується в „Днєвнику і путєвих замєтках князя Куракина" під ім’ям Ровное (на польській мові - РУВНЕ, по-українськи РІВНЕ). Дослідивши старі укріплення древнього рівенського замку він припускає, що фундаментальними захисними фортифікаціями стояли рови і вали, котрими була оточена ця фортеця в долині р. Устя. Словник Сташевського з 1959 року надає „Rowne" — ім'я це не показує рівне поле, як говорить Брікнер, але виділяє кінцівку „но" до назви Рів. Підкріпляється це так само й вимовою сієї назви тутешніми мужиками — Рівне, до Рівного і т.д. Є також легенди й перекази, повязані з родиною князів Острожських: це вони розбудували місто, бо саме тут закінчувались їхні володіння ("рівно до цього міста"). Або ще: у князів Острожських разом з цим містом було "рівно сто міст". І ще одна версія "Маєтки Острозькими, нібито простягалися рівно цією місцевістю".Такі відомості залишаються лише народною легендою, бо насправді місто Рівне переходить до власності роду Острожських тільки у 1518 році.Цікаво, що перша згадка про місто датується 1283 роком й записана в польскій хрониці «Rocznik kapituły krakowskiej» де згадується місто Ровно.Тому найпереконливішим видається "рівнинне" походження міста. Матеріал взятий з книги Сергія Шелухина "Україна - назва нашої землі з найдавніших часів".
Зацікавленість Миколи Костомарова до визвольної війни українського народу за керівництвом Богдана Хмельницького став причиною його переселення на роботу ближче до місцевості тих бурхливих подій — у Київський навчальну округу. У вересні 1844 року він став учителем історії в Рівненській гімназії. Костомарова приходить місця подій тих часів, де занотовує легенди, народні пісеньки й сказання про минувщину (під найменуванням «Народные песни, собранные в западной части Волынской губернии в 1844 году» їх надрукували під керівництвом Д. Мордовцевого у Саратові у «Малорусском литературном сборнике» 1859 рік. Таким чином Костомаров зробив безцінний вклад в дослідження міста Рівне.
Ответить на вопрос
Поделитесь своими знаниями, ответьте на вопрос:
Какая из пар чисел (2, 5) (2, 0) является решением уравнения 5х-у
(2;0)