7. поле засели пшеницей, рожью и ячменём. рожью засел-и 51 га поля, ячменём — на 17 га меньше, чем рожью, а пшеницей засеяли столько, сколько рожью и ячменемвместе. найди площадь всего поля.​

!

рожь - 51 га поля

ямень - 51 - 17= 34 га поля

пшеница - 51 + 34 = 85 га поля.

найдём s всего поля:

51 + 34 + 85 = 170 га.

ответ: s поля = 170 га.

1) 51-17=34 - засняли ячменем

2) 51+34=85 - засеяли пшеницей

3) 85+51+34=170 га

ответ: 170 га

    на гладкую доску положили 2 кирпича — один плашмя, а другой на ребро. кирпичи весят одинаково. какой кирпич соскользнет первым, если наклонять доску? кирпичи начнут скользить одновременно. ведь оба кирпича давят на доску с одинаковой силой, а значит, одинаковы и силы трения, которые приходится им преодолевать. удельные силы трения, приходящиеся на каждый квадратный сантиметр площади соприкосновения кирпичей с доской, конечно, не равны. но общие силы трения, действующие на кирпичи, равные произведению удельной силы трения на площадь поверхности соприкосновения, будут одинаковы.

Ось                наші винаходи: від йогурта до трамвая           бактеріолог та імунолог ілля мєчніков з’явився на світ у харківській області. за відкриття явища фагоцитозу він отримав у 1908 році нобелівську премію. мєчніков вперше запропонував рецепт йогурта як ліків і довів корисність кисломолочних бактерій.           ще одним нобелівським лауреатом, але уже в іншій галузі, став у 1971 році саймон кузнець, американський економіст родом з харкова. мікробіолог з прилук селман ваксман, емігрувавши до сша, першим у світі виділив ряд антибіотиків (серед них – стрептоміцин), без яких важко уявити сучасну медицину. у 1952 році він був удостоєний нобелівської премії.           а ліки із символічною назвою “україн” розробив у 1978 році василь новицький, український емігрант з австрії. створений на основі трав, “україн” досить ефективний у лікуванні раку на ранніх стадіях. лікар новицький і зараз працює в австрійській клініці.           батьком сучасної ракетно-космічної техніки по праву вважають сергія корольова, уродженця житомира. завдяки йому в космос було запущено перший штучний супутник землі, потім – ракету з собаками бєлкою і стрєлкою на борту, а у 1961 році в космосі побувала перша людина – юрій гагарін.           якщо корольов зміцнював військову могутність срср, то по інший бік атлантики українець георгій кістяковський працював на авторитет сша – він розробляв детонатор до першої атомної бомби. колишній киянин пізніше став радником президента дуайта ейзенхауера і віце-президентом американської академії наук.           українцям належать й інші, не менш корисні відкриття. так, фізик іван пулюй ще у 1881 році виявив промені, які пізніше назвуть за іменем німця, який їх теж відкрив, – рентгенівськими.            полтавчанин федір піроцький у 1880 році створив образ вагона, який рухається завдяки електриці. пізніше брати сіменси почали масове використання дітища піроцького – трамвая.           у 1882 році уродженець херсонщини микола бенардос винайшов метод електрозварки. а ще один українець – петро прокопович з чернігівщини – у 1814 році придумав конструкцію рамкового вулика. і з того часу мед стали отримувати, не знищуючи бджіл, а бджолярство перетворилось в галузь сільського господарства.