Какие нравственные уроки преподносят нам произвеления и киномотографии

Головна arrow Культурологія arrow Історія мистецтв

< Попередня ЗМІСТ Наступна >

Лекція 4. Музичний класицизм

Загальна характеристика стилю

З середини XVIII до початку XIX ст. (орієнтовно 1750-1820 рр.) у Західній Європі, а потім і в Росії радикальна зміна поглядів на світ, перегляд соціальних цінностей і правил поведінки отримують відображення в музичному мистецтві, яке називають "класицизмом". Музичний класицизм не без підстав вважається стилем, а не епохою, як бароко: твори композиторів цього історичного етапу відрізняє яскраво виражене художнє єдність тем, образів, мови, форми. Саме в цей час у західноєвропейській музиці складаються "зразкові" для всієї подальшої історії структури сонати і симфонії, а в театрі формується психологічна драма. Іноді класицизм називають також музичним напрямком - напевно, в силу того, що при єдності принципів в відображення художньої дійсності надзвичайно виразно виражається феномен індивідуальності композитора. Найвідоміші представники музичного класицизму В. Гайдн, Ст.-А. Моцарт і Л. Бетховен для освіченого слухача з культивованими слухом (музичним багажем) невловимо і разом з тим недвозначно помітні. У кожного з них своя неповторна доля, і яскрава особистість визначає унікальний стиль, який цілком можливо пояснити.

Объяснение:

Религия – это весьма многогранное, разветвленное, сложное общественное явление, представленное различными типами и формами, самыми рас из которых являются мировые религии, включающие многочисленные направления, школы и организации.

В истории культуры особое значение имело возникновение трех мировых религий: буддизма, христианства и ислама. Эти религии внесли существенные перемены в культуру, вступив в сложное взаимодействие с различными ее элементами и сторонами.

Во взаимодействии с искусством религия обращается к духовной жизни человека и по-своему интерпретирует смысл и цели человеческого бытия. Искусство и религия отражают мир в форме художественных образов, постигают истину интуитивно, путем озарения. Они немыслимы без эмоционального отношения человека к миру, без его развитой образной фантазии. Но у искусства существуют более широкие возможности образного отражения мира, выходящие за пределы религиозного сознания.

Религия, являясь богатым, многовековым пластом мировой культуры, оказала огромное влияние на литературу. Она оставила миру Веды, Библию и Коран.

Религия всегда была символом духовного поиска, служения добру и утверждения христианской морали. В то же время религия утешает, успокаивает тех, кому одиноко и плохо в этом мире, дает примеры жизни подвижников церкви (Сергей Радонежский, Серафим Саровский, Ксения Петербургская), поднявшихся над житейской суетой и посвятивших себя служению высшему идеалу, Богу, бескорыстной людям. Таким образом, религия неразрывно связана с моралью.