Произведения искусства где есть черты музыки

— Ты — никогда (никогда)

Но этой фразы истёк срок

Если все слова — вода

То твои — это кипяток (о, о)

Ты любишь клубы

А я крепкий кофе (кофе-кофе)

И на любовь ты не ответишь против

И если я закрою

Своё сердце и свой профиль

Я снова всё испорчу

Источник https://www.gl5.ru

[Припев]

Эти слова нужно просто сказать

Вырвалось вслух, но ты не хотела

Не надо усилий, чтобы это принять

Надо решить, что с этим делать

Я тебя ла-а-а-а-ав

Я тебя ла-а-а-а-ав

Я тебя ла-а-а-а-ав

И ты меня лав, ты меня лав

[Куплет 2, Даня Милохин]

Я под гитару пою тебе эту песню

Мы вместе падаем в бездну

Ты перевернула мой мир

Меня так бесит, что засыпаем не вместе

Ты ставишь в нолике крестик

И вместе мы полноценны

Ты в Louis, а я босиком по лужам

Кроме друг друга нам никто не нужен

И я совсем не болен

Но кажись, тобой простужен

И мы больше, чем дружим

[Припев]

Эти слова нужно просто сказать

Вырвалось вслух, но ты не хотела

Не надо усилий, чтобы это принять

Надо решить, что с этим делать

Я тебя ла-а-а-а-ав

Я тебя ла-а-а-а-ав

Я тебя ла-а-а-а-ав

И ты меня лав, ты меня лав

[Финал]

Ты меня лав

Ты меня лав

Ты меня лав

Протягом другої половини XVII століття німецькі композитори почали писати подвійні твори, об'єднуючи прелюдію (або токату) з фугою в тій же тональності. Одним з перших таких композиторів був Йоганн Пахельбель, хоча прелюдії і фуги І. С. Баха більш численні і користуються більшою популярністю сьогодні. Органні прелюдії Баха вкрай різноманітні, в них простежується як північно німецьке, так і южнонемецький вплив.

Відомі цикли прелюдій[ред. | ред. код]

Й. К. Ф. Фішер — Ariadne musica, 1702 , 20 прелюдій і фуг у 19 тональностях.

Йо́ганн Себастья́н Бах  — два тома «Добре темперованого клавіра», 1722 и 1744. Кажен том містить по 24 прелюдії і фуги в 12 основних мажорних та 12 мінорних тональностях.

Л. ван Бетховен  — 2 прелюдії, Op. 39; кожна проходить через усі мажорні тональності.

Ф. Шопен — 24 прелюдії Op. 28, по одній на кожну мажорну і мінорну тональності, що вживаються.

Клод Дебюссі  — два томи по 12 прелюдій, 1910 и 1913 . В кінці кожної прелюдії є її назва, у той час як попереду тільки римське число, що вказує її номер.

С. В. Рахманінов  — прелюдія Op. 3 № 2, 10 прелюдій Op. 23 і 13 прелюдій Op. 32: всього 24 прелюдії.

О. М. Скрябін — 24 прелюдії, Op. 11 та багаточисельні більш короткі цикли прелюдій.

П. Гіндемит — Ludus Tonalis, 1940 : прелюдія, 11 інтерлюдій и 1 постлюдія, що перемежовуються 12 фугами.

А. Гінастера  — цикл з 12 «Американских прелюдій» (Doce Preludios Americanos), 1946.

Задерацький, Всеволод Петрович — цикл з 24 прелюдій та фуг, 1937

Д. Д. Шостакович — цикл з 24 прелюдій и фуг, 1951, і більш ранній цикл з 24 прелюдій для фортепіано.

Объяснение: