Симфония № 4 фа минор op. 36 П. И. Чайковского (1877) — первая в истории русской музыки симфония — психологическая драма[1], сопоставимая по силе с симфониями Бетховена[2]. Музыка написана в 1877 году, впервые исполнена в Москве 22 февраля 1878 года оркестром под управлением Н.Г. Рубинштейна.
От Первой симфонии её отделяют 10 лет; уже написаны «Ромео и Джульетта», «Франческа да Римини», ранние оперы, параллельно сочинялась опера «Евгений Онегин». Ближайшие предшественники — «Лебединое озеро» и «Времена года».
Объяснение:
А да ответ не мой а его ответил для того что бы не мучался и не жадал пол года:)
Жанр - это набор условий в том или ином явлении искусства
Хора́л — многозначный музыкальный термин. Выделяются следующие значения хорала: Монодическое богослужебное пение католиков, то же, что григорианский хорал у католиков. Церковная одноголосная песня в богослужении протестантов, исполняемая всем приходом в унисон ; то же, что Протестантский хорал. Многоголосная обработка церковной песни протестантов в моноритмической фактуре с хоралом в сопрано.
БЫЛИНА – фольклорная эпическая песня, жанр, характерный для русской традиции.
Полонез – танец, который отличается торжественностью
Лирическая песня содержит повествовательную часть, в которой рассказывается о каком-либо обрядовом или необрядовом событии.
Обрядовые песни - это вид фольклора, сопровождавший календарные и семейные праздники, а также труд земледельца в течение хозяйственного года.
Память жанра, —припоминание о типах столкновений различных эпох, устоев и их выражения в бытовом и психологическом изображении поведе ния человека, о самих типах построения художественного образа этого поведения.
Поделитесь своими знаниями, ответьте на вопрос:
Яке мистецтво є наймолодшим?
Телебачення
Объяснение:
Його соціальна цінність полягає в аудіо- та відео-інформативності. Телеекран дає зображення на т, тому має дещо іншу фактуру та інші закони композиції, ніж кіно. Світло -- найсильніший засіб вираження у телебаченні. Ракурс сприйняття предметів, телемонтаж, переміщення камери та наближення предмета зображення дають телебаченню додаткову можливість художньої виразності. Для телебачення характерне поєднання ритмічно-повільного «прихованого» монтажу з його несподіваним «збоєм», перенесенням уваги на новий об'єкт.
Телебачення з усією своєю фактографічністю, близькістю до натури має надзвичайні можливості відбору та інтерпретації дійсності. Разом з тим воно містить у собі загрозу стандартизації мислення людей. «Масове споживання» однакової духовної продукції здатне викликати народження шаблонів у суспільній свідомості Тому такими важливими є естетичний вектор передач та їх художній рівень. Особливістю телебачення, яка поріднює його з декоративно-прикладним мистецтвом, є інтимність, «домашність» сприйняття. Це -- мистецтво, яке приходить у наш дім та стає частиною нашого побуту.