дам ответьте на во я оч хочу спать войдите в положение и не спамте что бы нафармить

IV часть симфоний Л. В. Бетховена, как правило, символизируют образы празднества, торжества, победы. Не стала исключением и знаменитая Симфония №5. Финал произведения - праздничный триумфальный марш. В не нет контрастов, темы характеризуют героический подъем.С развитием финала динамика звучания возрастает (Хотя и начинается с фортиссимо). Бетховен использует средний и верхний регистр звучания - светлый, солнечный, ликующий и торжественный. Тональность До мажор (при до минорной тональности всей симфонии) оказывает контраст, осветляя картину, приводя к грандиозному торжественному финалу. Бетховен использует звучание медной группы (интересно, но здесь композитор впервые применил тромбоны в симфонических произведениях), пронзительный тембр флейты, а также флейты - piccolo и контрфагота (тоже впервые). Темы главной и побочной не имеют сходных интонаций из предыдущих частей, но главная партия очень напоминает Марсельезу (песня Великой Французской революции, ставшей затем гимном Франции (тоже интересно, в России эта песня была гимном в 1917 году)). Можно проследить "Путь" До мажора. Сначала эта тональность появляется в I части (тема репризы в побочной партии), затем во II теме II части, трио III части, и, как итог, вся IV часть написана э той тональности.
Все выше сказанное дает нам право считать, что симфония утверждает победу человека (а если конкретнее, самого композитора) над враждебными силами, судьбой, роком. Финал произведения - радость, которую приносит человеку долгожданная победа.

В українській народній музиці велику роль відіграють ударні та шумові інструменти, виникнення яких сягає своїм корінням у сиву давнину. Різноманітні брязкальця, пустотілі раковини, калатальця — все це використовувалося для подачі сигналів, а пізніше — для ритмічної організації музики. Цю ж функцію виконували часто і такі речі побутового вжитку, як деркач, било, калатало, що були невід'ємними супутниками сторожів.
В народній музиці, що супроводжувала ігри, весілля, календарні, релігійні свята та обряди, широко використовувалися такі предмети побутового вжитку, як ложки, рубель з качалкою. Можна зустріти народні кастаньєти, зроблені з двох дерев'яних спарених ложок. На них музикант відбиває різноманітні ритмічні малюнки, імітує цокіт кінських копит.Найпоширенішим ударним інструментом у народній музиці є бубон (решітка). Легкий дерев'яний обідок, обтягнутий з одного боку шкірою, — це найпростіша конструкція бубна, що був відомий в Україні ще за часів Київської Русі. Сучасні матеріали, металеві дзвіночки, тарілочки, гарне оздоблення змінили вигляд бубна, що завжди супроводжував танцювальну музику, входив до складу полкової музики війська Запорізького.Із західних областей України в інші регіони республіки прийшов екзотичний ударний інструмент, що за специфічне забарвлення звуку зветься бугай. У невеликій конусоподібній діжечці верхній отвір обтягнуто шкірою. До неї в центрі прикріплено пучок конячого волосся. Музикант зволоженими у квасі руками сіпає за волосся і видобуває найстійкіші звуки акорду Ймовірно першим барабаном був порожній стовбур дерева, на який натягали шкіру рептилій або риб. Пізніше стали використатися шкіри тварин, убитих на полюванні, з'явилися перші ціпки. Для прикріплення шкіри до корпуса застосовувалося кілька різних методів: цвяхи, клей, заклепки, шнур навколо корпуса й т.п.Прообраз малого барабана швидше за все прийшов в Іспанію від арабів і спочатку був сугубо фольклорним інструментом. Спочатку звук з барабана видобували руками, а пізніше стали використати ціпки округлої форми. Настроювання барабана здійснювалося шляхом стягування мембран жилами, мотузками й пізніше за до металевих натяжних кріплень, які натягали або послабляли мембрани, і завдяки цьому звук барабана змінював свій тон. У різні часи й у різних народів були зовсім не схожі один на одного інструменти. Біля 14-го століття він починає використатися у військах. Тоді ж з'являються жильні струни, натягнуті уздовж поверхні нижньої шкіри. Старший брат малого барабана — теноровий барабан — також використався в армії як зі струнами, так і без.