Напишите сообщение про карнавал животных кратко

Объяснение:

Первое исполнение «Карнавала животных», вернее его 13- части «Лебедь», состоялось 9 марта 1886 года и партию фортепиано в нем исполнял сам композитор. На протяжении вот уже 133 лет «Лебедь» остается популярнейшей пьесой Сен-Санса. Сделаны его переложения чуть ли не для всех существующих инструментов, но наиболее прославился балетный номер «Умирающий лебедь», сочиненный на эту музыку знаменитым русским хореографом Михаилом Фокиным для Анны Павловой, одной из лучших балерин начала XX столетия. Однако, Сен-Санс воспринимал «Карнавал животных» всего лишь как музыкальную шутку, написанную по своих учеников, и даже запретил издавать сюиту при жизни. Он совсем не хотел прослыть автором «несерьезной» музыки. Знал бы он, что в наши дни «Карнавал животных» станет одним из самых популярных его произведений — не поверил бы. Итак, до 1921 года (года смерти композитора) это произведение исполнялось только в частных домах и салонах. Через месяц после премьеры, 2 апреля 1886 года, сочинение было исполнено в доме Полины Виардо в присутствии Ференца Листа. Единственная часть сюиты, которую Сен-Санс разрешил издать и исполнять ― пьеса «Лебедь» для виолончели и фортепиано: ещё при жизни композитора она прочно вошла в репертуар виолончелистов. После смерти композитора партитура «Карнавала» была издана целиком.

Объяснение:

Идея шуточного произведения под названием «Карнавал животных» возникла у Сен-Санса в начале 60-х годов — молодой профессор школы Нидермейера обещал его своим ученикам. Однако обещание это Сен-Санс выполнил спустя 20 с лишним лет. В феврале 1886 года прославленный композитор и пианист, утомленный гастрольной поездкой по Германии, уединился в маленьком австрийском местечке и за несколько дней написал «Карнавал животных».

Это был сюрприз, адресованный превосходному французскому виолончелисту Лебуку, — ему предстояло выступить в карнавальном концерте. Сыгранный им № 13 из «Карнавала животных» под названием «Лебедь» принес шумную славу как исполнителю, так и композитору. На протяжении ста лет «Лебедь» остается популярнейшей пьесой Сен-Санса. Сделаны его переложения чуть ли не для всех существующих инструментов, вокальные обработки «Лебедь — над водой», «Озеро грез» и даже «Мать Кабрини, святая XX века». Наиболее известен балетный номер «Умирающий лебедь», сочиненный на эту музыку знаменитым русским хореографом Михаилом Фокиным для Анны Павловой, одной из лучших балерин начала XX столетия.

ответ:Здраствуй, Микита! Як у тебе справи? Чи всі в тебе добре? Мені так хочеться з тобою скоріше побачитися, поговорити. Після вчорашньої розмови з тобою по стільниковому в мене залишилося почуття незадоволеності. Поговорили те всього нічого, перекинулися черговими фразами про справи, навчання, а сума набігла кругленькаА мені так багато тобі потрібно було розповісти. Я хочу поділитися своїми враженнями від поїздки в Самарский аквапарк. « А чому б не написати лист?» – подумав я й узявся за діло. Що із цього вийшло, судити тобі. Ти знаєш, що наша сім’я живе в селі, розташованої в самій глибинці Похвистневского району. Місця в нас мальовничі, до лісу рукою подати, є ставкиАле от великої ріки немає. А так хочеться в жаркий літній день зануритися в прохолодну воду. От би Волга – матінка протікала по наших місцях. Як було б здорово! Я часто мріяв уголос про те, що непогано було б поїхати в Самару, викупатися у Волзі, відпочити всією сім’єю. А отут ще мій брат приїжджав до нас на парі тижнів погостювати й розповів про теперішнє чудо: самарском аквапарку. Ми із сестричкою слухали його розкривши роти й малювали у своїй уяві величезний скляний палац із численними атракціонами й дивовижними фонтанами. Він навіть приснився й мені, і сестричці в одну й тугіше ніч. І це, напевно, вплинуло на батьків. Вони вирішили звозити нас ваквапарк.Нарешті в один із серпневих днів було оголошено, що завтра ми їдемо в аквапарк. Ура! Мрії збуваються. Увечері ми добралися до Самари, поїздка, а може бути, очікування зустрічі із чудом, нас стомила. Було вирішено відпочити, а ранком відправитися в аквапарк. Ніч пролетіла миттєво. При під’їзді до парку, ми із сестричкою прильнули до вікон автомобіля й захоплено дивилися на високе й дуже гарний будинок. Тут відбудеться наша зустріч із казкою. Правда, на вході нас зустріли зовсім не казкові герої: охоронці перевіряли наші сумки, дивилися, немає чи підозрілих предметів. Але адже будь-який палац охороняється стражівЧерез кілька хвилин вся наша сім’я виявилася в плавальному залі. От отут-те всі й почалося. Величезна кількість людей у купальниках розважалося від душі. Я й Альмира спустилися з маленької гірки й постояли під водоспадом. Тато й мама на величезній швидкості неслися з найвищої гірки, верещали й кричали й поводилися зовсім як діти. Найбільше запам’ятався атракціон «Чорна діра». Тільки самі хоробрі могли з його спуститися у вируючу воду. Наш тато був у числі цихих хоробрих. Взагалі, атракціонів в аквапарку дуже багато. Про всіх і не розповіси!Але це дуже здорово! Щоб ти переконався в цьому, я вирішив вислати фотографію, на якій відбитий я. Бачиш, який я на ній мокрий, задоволений і щасливий?Ти вже догадався, що час, як завжди буває в казках, пролетіло непомітно. Оголосили, що настав час пройти до виходу !Вся сім’я залишилася задоволена, а я із сестричкою був на сьомому небі від щастя. От і вирішив шматочок цього щастя подарувати тобі, моєму кращому другові. Адже теперішні друзі повинні не тільки допомагати один одному в лиху, але й ділитися радістю. Раджу тобі обов’язково відпочити в аквапарку. Ти не пошкодуєш! От побачиш!З нетерпінням чекаю твоєї відповіді. Розкажи мені про те, як ти відпочив улітку.

Объяснение:

Родился 20 мая (1 июня) 1804 года в селе Ново Смоленской губернии в отцовском имении.

Важным фактом краткой биографии Глинки является тот факт, что воспитанием мальчика занималась его бабушка, а родная мать была допущена к сыну только после смерти бабушки.

Играть на фортепиано и скрипке М. Глинка стал уже в десятилетнем возрасте. С 1817 года он начал обучаться в Благородном пансионе при педагогическом институте Санкт-Петербурга. Закончив пансион, все свое время посвящал музыке. Тогда же были созданы первые сочинения композитора Глинки. Как настоящему творцу, Глинке не до конца нравятся свои произведения, он стремится расширить бытовой жанр музыки.

В 1822-1823 годах Глинка написал широко известные романсы и песни: «Не искушай меня без нужды» на слова Е. А. Баратынского, «Не пой, красавица, при мне» на слова А. С. Пушкина и другие. В эти же годы он познакомился с известными Василием Жуковским, Александром Грибоедовым и другими.