Напишите понятие, которое объединяет слова : социальные, духовные, биологические.

1) ответ на пер­вый во­прос с по­яс­не­ни­ем: пра­во­мер­ны, так как Тру­до­вой ко­декс РФ за­пре­ща­ет труд не­со­вер­шен­но­лет­них в ноч­ное время;

2) ответ на вто­рой во­прос:

— лег­кий;

— не при­чи­ня­ю­щий вреда здо­ро­вью;

3) ответ на тре­тий во­прос: при­ни­ма­ет­ся на ра­бо­ту без ис­пы­та­тель­но­го срока (ис­пы­та­ния);

4) ответ на четвёртый во­прос, на­при­мер:

— за­клю­че­ние, из­ме­не­ние и рас­тор­же­ние тру­до­во­го до­го­во­ра в по­ряд­ке и на усло­ви­ях, ко­то­рые уста­нов­ле­ны на­сто­я­щим Ко­дек­сом, иными фе­де­раль­ны­ми за­ко­на­ми;

— предо­став­ле­ние ра­бо­ты, обу­слов­лен­ной тру­до­вым до­го­во­ром;

— ра­бо­чее место, со­от­вет­ству­ю­щее го­су­дар­ствен­ным нор­ма­тив­ным тре­бо­ва­ни­ям охра­ны труда и усло­ви­ям, преду­смот­рен­ным кол­лек­тив­ным до­го­во­ром;

— свое­вре­мен­ную и в пол­ном объ­е­ме вы­пла­ту за­ра­бот­ной платы;

— отдых, обес­пе­чи­ва­е­мый уста­нов­ле­ни­ем нор­маль­ной про­дол­жи­тель­но­сти ра­бо­че­го вре­ме­ни, предо­став­ле­ни­ем еже­не­дель­ных вы­ход­ных дней, не­ра­бо­чих празд­нич­ных дней, опла­чи­ва­е­мых еже­год­ных от­пус­ков;

— пол­ную до­сто­вер­ную ин­фор­ма­цию об усло­ви­ях труда и тре­бо­ва­ни­ях охра­ны труда на ра­бо­чем месте, вклю­чая ре­а­ли­за­цию прав, предо­став­лен­ных за­ко­но­да­тель­ством о спе­ци­аль­ной оцен­ке усло­вий труда;

— под­го­тов­ку и до­пол­ни­тель­ное про­фес­си­о­наль­ное об­ра­зо­ва­ние в по­ряд­ке;

— объ­еди­не­ние, вклю­чая право на со­зда­ние про­фес­си­о­наль­ных со­ю­зов и вступ­ле­ние в них для за­щи­ты своих тру­до­вых прав, сво­бод и за­кон­ных ин­те­ре­сов;

Объяснение:

Націона́льний істо́рико-архітекту́рний запові́дник «Кам'яне́ць». Розташований в Кам'янці-Подільському Хмельницькій області.

Площа заповідника становить 121 гектар. Це передусім Старе місто, затиснене в петлі річки Смотрич, а також прилеглий каньйон Смотрича, Замковий міст, комплекс Старого й Нового замків. Пам'ятки Нового плану, Руських і Польських фільварків не є об'єктами заповідника.

Станом на 2013 р. в Кам'янці зареєстровано 282 пам'ятки культурної спадщини, зокрема 169 пам'яток архітектури (104 національного і 65 — місцевого значення), 31 пам'ятка історії, 8 пам'яток археології, 2 пам'ятки садово-паркового мистецтва, 72 пам'ятки природи (з них дві пам'ятки природи національного значення — геологічна пам'ятка природи загальнодержавного значення Смотрицький каньйон і Ботанічний сад). Усі вони перебувають у різній власності: державній, комунальній, приватній, Хмельницької облради, власності релігійних громад тощо. За цим показником Кам'янець-Подільський посідає третє місце в Україні (після Києва та Львова).

Історія заповіднику.

Ще 23 березня 1928 у Харкові Рада Народних Комісарі почали бути поганими старовинними фортечними спорудами, Руською та Польською брамами, вежею Стефана Баторія було оголошено державним історико-культурним заповідником і передано з усім майном, що мало історико-культурне значення, у відання наркомату освіти УРСР.

Проголошення фортеці заповідником стало важливим, але тільки першим кроком до визнання заповідною всієї території Старого міста. Але поки це сталося, місто зазнало непоправних утрат: більшовицька влада ще до війни стерла з лиця землі низку прекрасних храмів: Вірменський Миколаївський, Іоанно-Предтеченський, Казанський, Троїцький у Старому місті, Олександра Невського — на Новому плані.

Чимало пам'яток було пристосовано під потреби виробництва. Так, 1959 створюваний електромеханічний завод розмістили в приміщеннях колишнього Кармелітського монастиря. З перших повоєнних років ткацька фабрика експлуатувала будинок Подільської духовної семінарії, тютюнова — фортечні казарми, а швейна фабрика і досі на повну потужність використовує будинок окружного суду.

20 лютого 1967 Рада Міністрів УРСР видала Постанову, в якій, зокрема, передбачено створити історико-архітектурний заповідник у Кам'янці-Подільського (інші міста, названі в постанові — Київ, Львів, Луцьк, Білгород-Дністровський, Новгород-Сіверський).

Постановою від 18 травня 1977 Рада Міністрів УРСР оголосила, що Старе місто Кам'янця-Подільського — це Кам'янець-Подільський державний історико-архітектурний заповідник (ДІАЗ).

Указом Президента України від 30 квітня 1998 Кам'янець-Подільський ДІАЗ перетворено на НІАЗ «Кам'янець».

14 жовтня 1998 Міністерство культури й мистецтв, а наступного дня Державний комітет будівництва, архітектури та житлової політики затвердили (за поданням Хмельницької облдержадміністрації) Положення про НІАЗ. Згідно з цим Положенням, НІАЗ «Кам'янець» є національним закладом культури у підпорядкуванні Хмельницької облдержадміністрації. А основними завданнями НІАЗу є охорона належних йому об'єктів, організація реставрації та використання пам'яток, регенерація архітектурного середовища, пам'яткоохоронна, науково-дослідницька, культурно-освітня робота для популяризації містобудівельної архітектурної спадщини Старого міста як національного культурного надбання.

Директор заповідника (від 3 вересня 1987) — Василь Володимирович Фенцур, член Національної спілки архітекторів України.

(надіюсь це то що треба)