ТОРГОВЛЯ НЕ РАЗОРИЛА ЕЩЕ НИ ОДНОГО НАРОДА», - утверждал американский ученый Б. Франклин. СОГЛАСИСЬ С ДАННЫМ УТВЕРЖДЕНИЕМ ИЛИ ОПРОВЕРГНИ ЕГО. ОТВЕТ АРГУМЕНТИРУЙ

Я считаю так, что на эту фразу можно посмотреть с двух сторон:

1. Если рассуждать логически, тороговля не разоряет тех кто ей занимается, наоборот, приносит прибыль. Но ведь с другой стороны этот человек может обанкротиться, или этот товар который он выставит на торговлю будет бесценен и ни кому не нужен.

2. И опять же, можно посмотреть на эту фразу по другому. Человек, в принципе, который не учавствует в этой тоговле как тот, кто продаёт товар, не разоряется, то есть они не тратит свои деньги. Но ведь с другой то стороны нам приходится что-то покупать, даже такой бональный пример: пищу, одежду и т.д.

Личность представляет собой понятие, характеризующее человека, который развивается в обществе и вступает во взаимодействие и общение с другими людьми с языка. Личность обладает индивидуальностью, развитыми качествами и имеет социальные связи.

Личность - член общества, результат социализации. Но личность не только социальное существо. Личность вбирает в себя биологическую и социальную сущность человека.  

 

Психологическая структура личности представляет собой модель, или система качеств и свойств, характеризующую психологические особенности личности.

 

Психологическая структура личности (С. Л. Рубинштейн, К. К. Платонов):

В основе структуры лежит личностно-деятельностный подход.

 

Личность состоит из таких составляющих как:

- самосознание (личность осознает себя прежде других, отлично от других).

- направленность личности (личность как существо социальное и духовное: цели, мотивы и так далее).

- темперамент и характер (индивидуальные свойства психики, которые определяют динамику деятельности человека, цели и мотивы).

- процессы и состояния психологического характера (спектр эмоций и чувств, счастье, или депрессия и так далее личность обладает некоторыми навыками и знаниями, которые имеют определенный уровень развитости).

- опыт личности.

Відповідно до законодавства, розрізняють такі форми (види) корупційних діянь:

— зловживання повноваженнями, становищем, перевищення повноважень та інші посадові злочини, що вчинюються для задоволення корисливих чи інших особистих інтересів або інтересів інших осіб;

— хабарництво;

— незаконне збагачення;

— зловживання впливом;

— розкрадання державного, колективного або приватного майна з використанням посадового становища;

— порушення обмежень щодо заняття підприємницькою діяльністю та вимог щодо сумісництва;

— незаконне сприяння фізичним і юридичним особам у здійсненні ними підприємницької та іншої діяльності з метою незаконного одержання за це матеріальних або інших благ, пільг та інших переваг;

— неправомірне втручання в діяльність державних органів, підприємств, установ, організацій;

— порушення вимог фінансового контролю;

— невжиття заходів щодо запобігання та протидії корупції;

— незаконне використання інформації, що стала відома у зв"язку з виконанням посадових повноважень.

Корупційні діяння можуть бути вчинені також в інших формах, у тому числі в таких, що потребують додаткового визначення законодавством.

Боротьба з проявами корупції має ґрунтуватися на поєднанні профілактичних, дисциплінарних і правоохоронних заходів. При цьому пріоритет повинен надаватися профілактичним заходам загально-соціального і спеціального кримінологічного спрямування.