Какая идеология предпочтительна для современной России? Аргументируйте ответ.

Ожидается конечно политический срач, ну да ладно.

Предпочтительнее всего именно идеология социализма, коммунизма.

Почему? Потому что идея о всеобщем равенстве, настоящей власти народа, а не мнимой как при буржуазной демократии, жизнь, где с каждого по и каждому по потребности, жизнь в бесклассовом обществе, где нет буржуазии и частной собственности, которая обдирает нас до липки уже однажды завоевала Россию, Восточную Европу и Азию. Я считаю, что ещё одна попытка не повредит, а пойдёт на пользу нашему народу, который забыл о дружбе народов,о духе коллективизма, о пролетарской взаимовыручке, заменив это всё на буржуазные идеалы обогащения, эгоизма и выживания сильнейшего.

Крч - коммунизм.

ответ: социолизм и коммунизм

Объяснение:

ответ: 1. 1,2,4,5,6,7.

2. 3,4,5,9.

Объяснение:  Государство - политическая организация общества, действующая на определенной территории в качестве средства, выражающего интересы всех слоев общества, и механизма регулирования, управления и подавления общества. Государство отделено от общества, действует на основе права и принуждения в отношении всех представителей общества и осуществляет согласование интересов отдельных слоев общества. 1

Признаки, которые отличают государство от других субъектов политической деятельности, состоят в следующем:

Наличие определенной территории- юрисдикция государства (право вершить суд и решать правовые вопросы) определена его территориальными границами. В этих границах власть государства распространяется на всех членов общества (как обладающих гражданством страны, так и не обладающих им);

Суверенитет - государство полностью независимо во внутренних делах и в ведении внешней политики;

Многообразие используемых ресурсов - государство аккумулирует основные властные ресурсы (экономические, социальные, духовные и т.д.) для осуществления своих полномочий;

Стремление к представительству интересов всего общества - государство выступает от имени всего общества, а не отдельных лиц или социальных групп;

Монополия на легитимное насилие - государство имеет право применять силу, чтобы обеспечивать исполнение законов и наказывать их нарушителей;

Право сбора налогов - государство устанавливает и собирает с населения различные налоги и сборы, которые направляются на финансирование государственных органов и решение различных управленческих задач;

Публичный характер власти - государство обеспечивает защиту публичных интересов, а не частных. При осуществлении государственной политики обычно не возникает личных отношений между властью и гражданами;

Наличие символики - государство имеет свои признаки государственности - флаг, герб, гимн, особые символы и атрибуты власти (например, корона, скипетр и держава в некоторых монархиях) и т.д.

В ряде контекстов понятие «государство» воспринимают как близкое по значению к понятиям «страна», «общество», «правительство», но это не так.

Страна - понятие прежде всего культурно-географическое. Этот термин обычно употребляется в тех случаях, когда говорят о площади, климате, природных зонах, населении, национальностях, религиях и т.д. Государство - понятие политическое и обозначает политическую организацию той иной страны - форму ее правления и устройства, политический режим и т.д.

Общество - понятие более широкое, чем государство. Например, общество может быть надгосударственным (общество как все человечество) или догосударственным (таковы племя и первобытный род). На современном этапе понятия общества и государства тоже не совпадают: публичная власть (скажем, слой профессионалов-управленцев) относительно самостоятельна и обособлена от остального общества.

Правительство - только часть государства, его высший распорядительный и исполнительный орган, инструмент осуществления политической власти. Государство - устойчивый институт, в то время как правительства приходят и уходят.

Діалоги і дискусії в міжнародних відносинах є невід'ємною частиною конструктивного та ефективного вирішення проблем та конфліктів між країнами. Вони відіграють важливу роль у сприянні миру, взаєморозумінню, встановленні спільних цілей та співпраці між націями. Отже, можна стверджувати, що діалоги і дискусії є необхідними у міжнародних відносинах.

По-перше, діалоги та дискусії допомагають виробляти взаєморозуміння між різними культурами, системами вірувань та політичними режимами. Вони створюють можливість для представників різних країн висловити свої погляди, взаємно почути один одного та зрозуміти позиції та інтереси інших сторін. Це сприяє зменшенню недовіри та побудові взаємовигідних стосунків.

По-друге, діалоги та дискусії дозволяють вирішувати конфлікти та проблеми шляхом мирних засобів. Замість вживання сили та насильства, країни мають можливість обговорити свої різногляди, знайти компроміси та шляхи до суспільної згоди. Це сприяє запобіганню війн, зниженню напруги та побудові стійкого миру.

то-третє, діалоги та дискусії розширюють можливості співпраці та взаємовигідних партнерств між країнами. Вони створюють платформу для обговорення спільних проблем та викликів, обміну ідеями та досвідом, а також для укладання угод та домовленостей. Це сприяє розвитку торгівлі, економічного зростання, наукових досліджень та інновацій, а також спільному вирішенню глобальних проблем, таких як зміна клімату, тероризм чи пандемії.

Однак, важливо зазначити, що діалоги та дискусії в міжнародних відносинах можуть бути складними та тривкими процесами. Вони вимагають від учасників терпіння, відкритості до інших поглядів та готовності до компромісів. Крім того, результати діалогів не завжди є ідеальними, але важливо пам'ятати, що навіть незначні кроки у напрямку взаєморозуміння та співпраці можуть мати велике значення.

Отже, діалоги та дискусії в міжнародних відносинах мають важливе значення для досягнення миру, взаєморозуміння та співпраці між країнами. Вони допомагають зменшувати конфлікти, розв'язувати проблеми та виробляти взаємовигідні рішення. Продовження діалогів та залучення різних сторін до них сприятиме створенню стійкого миру та процвітання в світі.