Определите географические координаты города Шахтинска

сорок девять целых семьдесят одна сотая северной широты, семьдесят две целых пятьдесят девять сотых восточной долготы.

Объяснение:

Особливе місце серед руських князівств посідав «пан Великий Новгород», як шанобливо називали його сучасники. Новгородські землі охоплювали величезну територію Північно-Західної Русі: від Балтійського моря на заході до Уральських гір на сході та від Білого моря і узбережжя Льодовитого океану на півночі до межиріччя Волги та Оки на півдні.

У цих землях клімат був холодніший, ніж у Подніпров'ї та Південно-Західній Русі, і ґрунти не такі родючі, тому населення цих земель, окрім рільництва, займалося тваринництвом, городництвом, полюванням, рибальством тощо.

З давніх часів у Новгороді склався своєрідний, відмінний від інших земель-князівств, суспільно-політичний устрій. Для Новгорода було звичним закликати, за князя на престол. Князівської династії у Новгороді не було. З 1095 р. до 1304 p., приблизно за 200 років, на новгородському престолі 58 разів змінювалася княжа влада. Князь був, передовсім, головою військової дружини, яку приводив із собою. Проте дружина князя була лише невеликою частиною новгородського війська, основну частину якого складало ополчення. Новгородці могли прогнати князя, якщо вважали, що він кепсько захищає їхні інтереси, але, бувало, що й князі намагалися порушувати давні права новгородців.

Вирішальну роль у визначенні стосунків між новгородцями та їхнім князем зіграли події 1136 p., коли новгородці визнали князя Всеволода Мстиславовича (онука Володимира Мономаха) неспроможним захищати місто і прогнали його. Відтоді у випадку за нового князя з ним укладали спеціальну угоду —ряд. За цим договором князеві заборонялося втручатися у справи міського управління, несправедливо карати, змінювати посадових оьитмтп исрттп сіб тощо.

Найвищим органом влади у Новгороді було віче — народні збори. На ньому обирали основних представників міської влади: посадника, тисяцького і владику (архієпископа). Боярство було найвищим станом новгородського суспільства. Саме багаті боярські родини тримали у своїх руках керівництво політичним життям міста. Бояри володіли землями, лісами, рибними угіддями, що давали їм хутра, мед, віск, рибу та інші продукти. Зовнішня і внутрішня торгівля була основним джерелом багатства Новгорода, а новгородські купці володіли великими складами, коморами, річковими та морськими суднами.

Отже, після подій 1136р. у Новгороді запанувала форма державного правління, що отримала назву аристократичної республіки, за якої реальна влада належала міській аристократії.

Объяснение:

Термины «мораль» и «нравственность» употребляются в основном в одном значении - как слова-синонимы. Тем более они равнозначны в прикладном аспекте (в плане задач юридической науки). Хотя некоторые специалисты в области этики (науки о морали) различия здесь усматривают. Гегель также разделял мораль и нравственность, называя право, мораль и нравственность тремя последовательными ступенями в развитии объективного духа. В то же время латинское «mores» означает не что иное, как «нравы».В литературе по этике мораль (нравственность) определяется как форма общественного сознания, отражающая социальную действительность в виде специфических, исторически обусловленных представлений о добре и зле, которые закрепляются в сознании людей в виде принципов, норм, идеалов, призванных регулировать поведение людей в целях сохранения и развитая общества как целого.Право и мораль - основные социальные регуляторы поведения человека. Они имеют общие черты, различия и взаимодействуют друг с другом.Общие черты:а) принадлежат к социальным нормам и обладают общим свойством нор­мативности;б) являются основными регуляторами поведения;в) имеют общую цель - регулирование поведения людей со стратегичес­кой задачей сохранения и развития общества как целого;г) базируются на справедливости как на высшем нравственном принципе;д) выступают мерой свободы индивида, определяют ее границы.Различия:1. Мораль формируется ранее права, правового сознания и государствен­ной организации общества. Можно сказать, что мораль появляется вместе с обществом, а право — с государством. Хотя мораль тоже имеет свой истори­ческий период развития и возникает из потребности согласовать интересы индивида и общества.2. В пределах одной страны, одного общества может существовать только одна правовая система. Мораль же в этом смысле разнородна: в обществе мо­жет действовать несколько моральных систем (классов, малых социальных групп, профессиональных слоев, индивидов). При этом в любом обществе су­ществует система общепринятых моральных взглядов (так называемая гос­подствующая мораль).3. Нормы морали формируются как нормативное выражение сложившихся в данной социальной среде, обществе взглядов, представлений о добре и зле, справедливости, чести, долге, порядочности, благородстве и других категори­ях этики. (Основные категории морального сознания - «добро» и «зло», без которых невозможна любая моральная оценка.) При этом процесс формирова­ния моральных систем идет спонтанно, в недрах общественного сознания. Процесс правообразования тоже весьма сложен, имеет глубокие социальные корни, однако право в единстве своей формы и содержания предстает как ре­зультат официальной деятельности государства, как выражение его воли.