Политические режимы. Демократия конспект ​

Демократичний режим — це форма організації суспільно-політичного життя на принципах рівноправності та свободи всіх його членів, виборності органів державного управління, конституційному закріпленні гарантування прав і свобод громадян та прийнятті рішень відповідно до волі більшості та законності з урахуванням інтересів меншості.

У демократичному режимі правляча еліта спирається на широку соціальну базу.

Демократія як форма державного устрою визнає народ головним джерелом влади.

У демократичному процесі значне місце належить державі. Саме вона бере на себе турботу про своїх громадян, відповідальність за дотримання законів, забезпечення прав і свобод людини.

Види демократичних державних (політичних) режимів

Ліберально-демократичні (поліархічні), коли “більшість” не може використати свою політичну владу безпосередньо проти “меншості”, яка перебуває в опозиції. Цього досягають завдяки тому, що навіть “меншість” може одержати представництво у законодавчих і виконавчих органах (у певних пропорціях) і має право законними методами боротися за свою “більшість”. Тут є надійний механізм стримування і гарантії від тиранії. Таким є політичний режим США.

Консервативно-демократичні, головна мета яких — зберегти й підтримати традиційні структури, норми, цінності, відносини, що склалися в економічній, політичній і культурній сферах, і особливо форму державного правління

Радикально-демократичні, розраховані на швидкі, радикальні демократичні перетворення. Прагнуть докорінно змінити економіку, культуру б життя, соціальну структуру тощо.

Ознаки демократичного режиму

1. Суверенітет народу (нації) — верховенство влади народу, який вважається джерелом державної влади й обирає на певний строк підзвітні йому найвищі органи державної влади.

2. Періодична виборність народом і змінюваність складу основних органів державної влади (народне волевиявлення).

3. Конституційне розділення органів державної влади на три гілки — законодавчу, виконавчу і судову.

4. Рівність прав громадян на участь в управлінні державою: свобода створення політичних партій та інших об’єднань для вираження своєї волі, свобода думки і гарантії основних прав людини.

5. Вільні вибори.

6. Рівність усіх громадян перед законом, право на інформацію і на участь у конкретній боротьбі за посідання керівних посад у державі.

7. Політичний, ідеологічний і культурний плюралізм — право та можливість індивіда чи політичної сили представляти свої інтереси та ідеї в політичному житті за умови, якщо вони не несуть загрози державному устрою та основам демократії в суспільстві.

8. Правління, засноване на підпорядкуванні меншості волі більшості, вираженому демократичним шляхом на виборах. При цьому законодавчо гарантовано недоторканність громадянських прав меншин.

9. Широка гласність і свобода критики урядової діяльності.

10. Забезпечення прав і свобод людини.

11. Здійснення державної влади на засадах права.

12. Верховенство закону та пріоритет прав людини.

13. Суспільна активність, участь громадян у житті держави, у розв’язанні соціальних проблем.

Демократія дає окремій особистості певну міру свободи, право діяти на власний розсуд в особистому житті, свободу вибору під час обрання носіїв влади, свободу слова тощо. Сучасний демократизм дає можливість визнавати та здійснювати права людини. Тому демократія — це велика цінність, яка не допускає ніяких обмежень.

Розподіл влади — це лише один із багатьох елементів механізму демократичного здійснення державної влади і сам по собі він не є гарантією демократії. За незбалансованої системи стримувань і противаг розподіл влади може спричинити протистояння гілок влади. Особливої гостроти протистояння законодавчої, виконавчої влад та президента набуває за президентської та парламентської форм республіканського правління у періоди так званого розділеного правління, коли президент і парламентська більшість представляють різні партійно-політичні сили.

А1. Отношения между людьми, в основе которых лежат симпатия, взаимная тяга, стремление к контакту:

3. дружба  

А2. Деловое общение характеризуется:

1. соблюдением этикета  

А3. Правила, устанавливающие, кто, в какой очередности, с каких неизменных слов, жестов или предметов совершает действие:

3. ритуал  

А4. К обязанностям граждан России относится:

1. охрана природы  

А5. В чем проявляется свобода человека?

3. В строгом соблюдении законов в обществе всеми гражданами

А6. Тайное хищение чужого имущества:

2. кража  

А7. К внутренним угрозам нашей стране относится:

2. Рост преступности

А8. К основным проявлениям экономики не относится:

4. Реклама

А9. Какое проявление экономики приведено: «На заводе было решено несколько новых легковых автомобилей подарить ветеранам»?

2. Распределение  

А10. Что является главной целью занятия бизнесом?

3. Получение прибыли

1.  В

2. В

3. Г

4. В

5. Г

6. Б

7. Б

8. В

9. В

10. Г

11. В

12. А

Блок Б

1.    1В 2А 3Б 4Г

2. нотариус

3. 1, 3, 4

4. Товар: 3,6,7,9

   Услуга: 1,2,4,5,8

5. 1,3,4

Часть С.

Степенью общественной опасности. Преступления — общественно опасные винов­ные деяния, предусмотрен­ные уголовным законода­тельством. Проступки — виновные противоправные деяния, имеющие меньшую степень опасности по срав­нению с преступлением. Отличаются также видом юридической ответственности. За преступление предусмотрена законом уголовная ответственность, а за проступки - административная, дисциплинарная и гражданско-правовая ответственность, менее суровые по сравнению с  уголовной.  

Примеры. Хулиганство (драка в кафе, возникшая по мотивам национальной ненависти с нанесением телесных повреждений) - преступление. Мелкое хулиганство (оскорбительное приставание к прохожим) - административный проступок.

Занятие проституцией - административный проступок. Организация притона для занятия проституцией - преступление.

Объяснение:

3. Организационно-правовая форма предпринимательской деятельности – это закрепления и использования имущества хозяйствующим субъектом и вытекающие из этого его правовое положение и цели деятельности. К хозяйствующим субъектам относятся коммерческие юридические лица (акционерные общества, товарищества, производственные кооперативы, унитарные предприятия), а также физические лица, осуществляющие предпринимательскую деятельность без образования юридического лица (индивидуальные предприниматели).