Философия: "ибо что пользы человеку приобрести весь мир, а себя самого погубить или повредить себе." социальная психология, социология: "человек хуже животного, когда он становится животным." : " есть искусство удовлетворять безграничные потребности при ограниченных ресурсов." политология: "неотчуждаемая верховная власть, равенство перед законом и в правах, гражданское и политическое, общественная свобода-вот три основных положения всякой истинной демократии." правоведение: "наказанный преступник-это пример для всех негодяев; невинно осуждённый-это вопрос совести для всех честных людей." раскройте смысл одного из высказываний, обозначив разные аспекты поставленной автором проблемы(затронутой темы); сформулируйте своё отношение к позиции, занятной автором ; обоснуйте это отношение.

философия 

многие люди мечтают о власти и в стремлении к ней теряют себя. они стремятся получить побольше денег, но получив их банкротят саму свою жизнь. вывод один- наслаждайтесь той жизнью какая есть-ведь она одна.социальная психология, социология

не ичего страшнее на земле чем человек. ведь он даже настолько жесток и глуп, что на бумаге сделанной из дерева он пишет о том как надо защищать деревья!

это особенная наука которая учит нас из ничего делать всё и если бы мы могли знать хотя бы её узы мы бы никогда не померли бы с голоду.

политология

демократия-то высшый способ правления придуманный человеком, о и перед ней стоит целая куча проблем-ведь она упираеться на честность самих людей, а те   свою чередь не хотят быть честными поголовно.

правоведение

плохая вот короче тебе несколько вариантов того как можно расскрыть все эти (почти все)  

Как уже мы отмечали, в преамбуле были отмечены определенные задачи, которые должно было решить принятие документа. Приведем перечень этих во четкое управление государственными делами; систематизация государственных доходов; четкая работа органов юстиции и российской полиции; защита прав законопослушных граждан.

Глава 1 установила, что все члены коллегий должны при вступлении в должность принимать присягу на верность государству. Нормами главы 2 устанавливалась шестидневная рабочая неделя. Также регламентирвалась длительность рабочего дня. Если член коллегии покинет свое рабочее место на час раньше окончания рабочего дня, то он может быть лишен зарплаты на неделю порядок взаимодействия коллегий, как фактических органов исполнительной власти с Сенатом (законодательная власть). Президенты коллегий каждый четверг приезжали на заседание Сената, где отчитывались о работе и получали задания. Как проходили заседания? Обязательно велся протокол, в котором отмечались все во и предложения, которые коллегия рассматривала. За ведение протокола отвечал нотариус. Принцип коллегиальности при вынесении решений предусматривал присутствие на собрании коллегии всех или большинства членов. Коллегия также имела связь с органами, которые находились в регионах. Генеральный регламент (год принятия 1720) утвердил безоплатность почтовой пересылки корреспонденции от коллегии в адрес губернаторств и воеводств, а также в обратном направлении. Другой связи между центральными и местными органами власти на тот момент быть не могло, потому что даже телефон появился ближе к концу 19 века. Добавим, что в тексте документа речь идет о полномочиях различных должностей в коллегиях, о порядке предоставления отпусков и правилах ведения деловодства в органах государственной власти.

Объяснение:

Объяснение:

міжнародне право, як це визнає більшість юристів-міжнародників, є правом міжнародного співтовариства. Воно регулює стосунки в рамках цього співтовариства, яке, у свою чергу, немає якоїсь наддержавної влади чи «світового уряду», який би створював норми міжнародного права. Оскільки в міжнародному співтоваристві панує «анархія», міжнародне право у певному сенсі являє собою результат процесів самоорганізації в цьому співтоваристві.

міжнародне право більше не можна розглядати лише як «міждержавне» право, оскільки його суб'єктами є не тільки держави. Водночас в науці міжнародного права не має вичерпного переліку суб'єктів цього права, оскільки, наприклад, стосовно міжнародної правосуб'єктності індивідів продовжують точитися дискусії.

рушійними силами розвитку міжнародного права є, з одного боку, боротьба між державами та іншими суб'єктами міжнародного права за такі матеріальні і нематеріальні блага в міжнародному співтоваристві, як влада, престиж, економічний добробут тощо; а з іншого — солідарність і співробітництво між цими суб'єктами.

міжнародне право є доволі динамічним явищем соціального життя і знаходиться в процесі постійного становлення, розвитку. Саме тому виявляється вельми складно «ухопити» його позаісторичну чи надісторичну сутність у вигляді якоїсь незмінної ідеї.

в сучасному міжнародному праві є об'єктивний елемент, який не залежить від волі держав. Маються на увазі загальні принципи права та імперативні норми міжнародного права (jus cogens), які є обов'язковими для держав та інших суб'єктів цього права незалежно від того, чи погодилися вони на створення та існування цих норм.

в сучасних умовах міжнародне право не є повністю самостійною нормативною системою, абсолютно ізольованою від інших соціальних регуляторів міжнародних відносин. Норми міжнародного права разом з нормами національного права, що регулюють міжнародні відносини, входять в складну систему міжнародного порядку.

з точки зору теорії соціального права Г. Д. Гурвіча, міжнародне право можна розглядати як «право міжнародної (глобальної) інтеграції», яке є відмінним як від права координації, так і від права субординації. З цієї точки зору міжнародне право можна вважати «автономним правом всеєдності, за до якого відбувається самоінтеграція» в масштабах усього людства.