Мораль — система норм і принципів, які виникають із потреби узгодження інтересів індивідів один з одним і суспільством (класом, соціальною групою, державою), спрямовані на регулювання поведінки людей відповідно до понять добра і зла і підтримуються особистими переконаннями, традиціями, вихованням, силою громадської думки.
Мораль має історичний характер, але за всіх часів критерієм моральних норм виступають категорії добра, зла, чесності, порядності, совісті. Вона охоплює майже всі сфери життя — економіку, політику, право та ін. За до моралі узгоджується поведінка особи з інтересами суспільства, долаються суперечності між ними, регулюється міжособистісне спілкування.
«Золотим правилом» моралі, відомим із найдавніших часів, є таке:
«(не) роби щодо інших так, як ти (не) хотів би, щоб вони робили щодо тебе».
У багатьох випадках правові норми як би виростали з моральних принципів.
Дотримання норм права є моральний обов'язок громадянина, який визначається моральною і правовою культурою суспільства.
Правда, жодне суспільство в історії розвитку людства не до-сягло гармонії права і моралі.
Спільне у норм права і норм моралі полягає у тому, що вони:
1) діють у єдиному полі соціальних зв'язків, тобто є соціальними нормами;
2) переслідують спільну мету — встановлення і підтримання порядку в суспільстві;
3) мають однакове функціональне призначення — впливати на поведінку людей, регулювати їх відносини, формувати масштаби (еталони, стандарти) поведінки;
4) адресовані до всіх або до великої групи людей, тобто є правилами поведінки загального характеру;
5) мають єдину духовну природу, єдиний ціннісний стрижень — справедливість. Навіть у класовій державі норми права були вираженням справедливості, на якій грунтуються норми моралі. Останні, у свою чергу, були обумовлені матеріальним і
духовним розвитком суспільства (див. приклад про кріпосне право в параграфі «Поняття і ознаки права»). Але й тоді норми права і норми моралі протистояли сваволі та анархії.
Федеральные собрания. Есть 2 вида федеральных собраний. Государственная Дума - нижняя палата и Совет Федерации - верхняя палата. Вообще, это часть законодательной ветви власти. Несут они в себе смысл следующий: От той или иной палаты выдвигается инициатива о введении или же пересмотре какого-нибудь документа, закона или правового акта и благодаря этим же федеральным собраниям выносится вердикт касательно данной инициативы.
Суды. В РФ есть также судебная ветвь власти. Она представлена перечисленными в вопросе судами, а также есть суды общей юрисдикции, но вернемся к основной сути. Суды в принципе выполняют функцию правосудия и принятия решения о законности того или иного действия. Верховный суд является своего рода судом для судов низшей инстанции и несет функцию апелляционного суда. Конституционный - контролирует деятельность органов власти и степень их законности. В случае принятия какого-либо законопроекта, противоречащего конституции, в дело вмешивается конституционный суд и приостанавливает действие закона на время разбирательств. Арбитражный суд осуществляет правосудие в сфере предпринимательства.
Правительство. Чаще всего речь идет о кабинете Министров, они оценивают работу вверенных им министерств и всячески пытаются улучшить их деятельность.
Прокуратура. Чаще всего в суде представляет сторону обвинения и представляет материалы дела и иные доказательства на рассмотрение судье. Также следит за законностью деятельности других государственных организаций.
Поделитесь своими знаниями, ответьте на вопрос:
Назовите и проиллюстрируйте конкретными примерами три положительных последствия процесса
1)стимулирущее влияние на , сближение государств;
2)стимулирование учета интересов государств и предостережение их от крайних действий в политике
3)возникновение социокультурного единства человечества.