Доведіть що глобальні загрози є взаємозвязками та охоплюють всі сфери життя людей

Спочатку спроба показати загальний стан проблем Людства - через філософське осмислення історично сформованої ситуації Людства, охоплення вузла викликів сучасності з точки зору нинішніх знань про розвиток людини, цивілізації і накопичених наукових даних про загрози життю на Планеті[6][7].

Проблематика Редагувати

Екологія: деградація земель — екологічні проблеми сучасності — озонові діри — парниковий ефект — проблема регулювання промислових викидів — проблеми руйнування екосистем — екологічні лиха — проблеми геоактивності — проблеми геліоактивності — проблеми світового господарства

Економіка: Вичерпання факторів виробництва — глобальна конкурентноспроможність — економічна парадигма — Інтеграція та дезінтеграція господарських ринків (інтеграційні утворення в Європі, Азії, Америці) — затратні виробництва — нові моделі економічного розвитку — перерозподіл блага між традиційними та новими економіками — Ресурсний потенціал сучасної цивілізації — Сталий розвиток

Енергетика: Енергетична криза — проблема безпеки АЕС, нових енергоблоків та наслідки виведення АЕС з експлуатації — Аварії на атомних електростанціях (Японія, 1997, 2011; Україна , 1986 )

Медицина: контроль народжуваності та демографічні програми у країнах, що розвиваються — СНІД — старіння людини — санітарно-ветеринарний контроль проти пандемій та їх загроз (грип пташиний, грип свинячий)

Космос та космічні технології: космічне сміття та забруднення космосу — Ноосферно-космічна цивілізація

Озброєння: контроль озброєнь — контроль атомних технологій («Атомний клуб»)

Природа: межі розуміння природи — самозародження речовини

Політика: взаємопристосування господарських механізмів та інституціональних структур на міждержавному і міжнародному рівнях — гармонізація національної й міжнародної економічної політики — уніфікація господарського законодавства

Промисловість: Постіндустріальна модель розвитку — Третя промислова революція

Суспільство: гіпотеза другого демографічного переходу — експорт демократії — зближення націй (асиміляційний характер глобалізації) — перенаселення — продовольча проблема — соціально-економічний розвиток — цивілізаційний розвиток — технологічна революція

Технології: інформатизація (у глобальному вимірі) — машинна ера — обмеженість сучасних технологій — технологізація

Відповідь:

Пояснення:

4. а)

5. а)

6. а)

7. г)

8. в)

9. а)

10. в)

11. б)

12. в)

13. б)

14. г), д), в)

15. г)

16. в)

17. 1. Жгут накладывают на конечность в растянутом состоянии выше места кровотечения на 3 – 5 см. 2. Жгут накладывают поверх одежды, мягкой подкладки, несколь­ких слоев бинта. 3. Конечность приподнимают. 4. Делают 2 — 3 витка, непосредственно прилегающих один к дру­гому. 5. Концы жгута фиксируются при крючка. 6. Если жгут наложен правильно, то конечность бледнеет, крово­течение останавливается. 7. К одежде пострадавшего на самом видном месте прикрепля­ется записка с точным указанием даты, часа и минут наложения жгута.

18. б)

«Великие реформы» — беспрецедентные по масштабу реформы Российской империи, проведённые в царствование императора Александра II, в 1860-е и 1870-е годы:

Отмена крепостного права (1861)

Финансовая реформа (1863)

Реформа высшего образования (1863)

Земская реформа (1864)

Судебная реформа (1864)

Цензурная реформа (1865)

Реформа городского самоуправления (1870)

Реформа среднего образования (1871)

Военная реформа (1874)

Эти преобразования решили ряд давно наболевших социально-экономических проблем, расчистили дорогу для развития капитализма в России, расширили границы гражданского общества и правового государства, однако доведены до конца не были.

К концу царствования Александра II под влиянием консерваторов некоторые реформы (судебная, земская) были ограничены[1]. Контрреформы, развёрнутые его преемником Александром III, затронули также положения крестьянской реформы и реформы городского самоуправления[2].