Цифровая развитие малого и среднего безнеса

1.Медленно приближающийся автомобиль опасен тем, что из-за него в любой момент может выехать другой на большей скорости. Часто пешеход, заметив медленно приближающийся автомобиль, решает, что успеет перейти дорогу и принимает решение переходить. Но не каждый знает, что автобус или другое крупногабаритное транспортное средство закрывает обзор, а, следовательно, не дает гарантии безопасного перехода через проезжую часть.

2.Одной из самых распространенных ситуаций, приводящих к ДТП, является ситуация закрытого обзора. Это моменты на дороге, когда опасность скрыта от пешехода за какими-либо предметами. В данном случае опасность представляет движущаяся машина, которую не видит пешеход и по той же причине водитель легкового авто не видит пешехода. Дети склонны воспринимать стоящие у края дороги машины как некую защиту. Этот миф нужно разрушить и чем раньше, тем лучше.

3.На повороте может возникнуть занос задней оси переднеприводного автомобиля.

4.Утомлённость

5.Не трезвое состояние

Объяснение:

Ще в школі я часто  замислювалась над тим, ким же я хочу  стати у майбутньому, з чим пов’язати свою долю. Бо як же страшно помилитися у виборі майбутньої професії! Саме цей крок дуже важливий для розвитку подій мого життя, і саме він може стати вирішальним.

Професій багато, однак обрати ту, яка стане справою всього життя, складно. Потрібно не просто отримати спеціальність, потрібно вибрати свій життєвий шлях.

Я вважаю, що професія поліцейського є однією з найбільш відповідальних і небезпечних професій у світі. І після школи я вирішила, що подам документи до Донецького юридичного інституту МВС України в місті Маріуполі. Чому саме в цей навчальний заклад? Я відповім! Бо мій вибір не був випадковим, як це може здатися на перший погляд. Цей навчальний заклад має давню історію  щодо підготовки кваліфікованих кадрів на Донеччині  для боротьби із злочинністю в Україні.

Не раз чула за спиною: «Для чого це їй потрібно? Вона ж дівчинка. Це не для неї справа…» Можливо, для когось і так. Але, напевно, через госте почуття справедливості, яке в мене з дитинства, я зробила саме такий свідомий та дорослий  вибір.

На мою думку, сьогодні в Україні на правоохоронців  покладаються великі надії. Саме вони покликані захищати правопорядок у своєму місті, державі. Адже, так хочеться жити у державі, де головним пріоритетом буде закон та правопорядок.

Я мрію зламати усі старі стереотипи про «мусорів», «лягавих», «перевертнів у погонах», «хабарників»… Прикро, що у людей склалася хибна думка про цю настільки потрібну і вкрай важливу професію, а все через те, що суспільство закривало очі на брехню, наклепи, несправедливість, кумівство та перекручування закону.

Сьогодні я бачу великі перебудови у нашій країні. Змінюється і професія поліцейського, зокрема вимоги до її представників. І те, що дівчата, які ще вчора сиділи з партами в школі, сьогодні одягли форму та  робили свій вибір на користь цієї професії, тішить. Бо жінка – вимоглива, відповідальна, працьовита, старанна і дисциплінована – сьогодні займає гідне місце поряд із чоловіками у мундирах. Хто, як не вона, дбає про мир, лад, спокій і затишок в оселі? А сьогодні буде дбати ще й на вулицях рідного міста!

Знаю, що бути жінкою в погонах – непросте завдання. Бо ця професія вимагає відповідальності, здатності логічно мислити, абсолютного знання законів та вміння давати їм правильне трактування, фізичної витривалості, хорошої реакції, сили волі. У поліцію випадкові люди не йдуть! Тут служать тільки за покликанням душі.Бо це не просто робота, це своєрідний хід думки іб життя. Поліцейські живуть, можна сказати, з Божої волі, щодня дивляться в очі своєї смерті. Справжні правоохоронці завжди там, де дуже потрібні . Я вважаю, що  непідкупність, чесність і добросовісність сучасного поліцейського повинні бути всюди, як серед високопосадовців, так і серед простих громадян. Я хочу, щоб в нашій країні пишались усіма, хто береже честь мундира, щоб поліцейський був зразком особистої порядності і принциповості.

Гадаю, що у майбутньому буде досить нелегко. Все через постійний брак часу для остистого життя, затримки допізна на роботі.Адже, кожного дня треба буде доводити, що ми, дівчата, можемо бути не лише красою, а й важливою до чоловікам у цій нелегкій професії. Та попри всі складнощі, я не боюся   присвятити себе захисту спокою і порядку в країні. Навпаки, все це певним чином підсилює бажання щось змінити, стати кращою, сильнішою духом, бути дійсно корисною людям, професії, державі.

На завершення мені хочеться сказати: «Головне в моїй професії — це свідомість, розумність, розуміння того, що від твоїх дій залежить життя людини.».

Я вважаю, що ця професія не втрачає і ніколи не втратить свого високого імміджу  в усі часи. Вона, як і служба в армії, перетворює звичайних хлопців та дівчат у справжніх майстрів своєї справи, здатних протистояти будь-якому лиху.