Принципы, функции, силы и средства, органы рсчс. ! ​

Основными задачами РСЧС являются:

· разработка и реализация правовых и экономических норм, связанных с обеспечением защиты населения и территорий от чрезвычайных ситуаций;

· осуществление целевых программ, направленных на предупреждение ЧС и повышение устойчивости функционирования предприятий, учреждений и организаций независимо от их организационно - правовых форм, а также подведомственных им объектов производственного и социального назначения в чрезвычайных ситуациях;

· обеспечение готовности к действиям органов управления, сил и средств, предназначенных для предупреждения и ликвидации чрезвычайных ситуаций;

· сбор, обработка, обмен и выдача информации в области защиты населения и территорий от чрезвычайных ситуаций;

· подготовка населения к действиям при чрезвычайных ситуациях;

· прогнозирование и оценка социально - экономических последствий ЧС;

· создание резервов финансовых и материальных ресурсов для ликвидации ЧС;

· осуществление государственной экспертизы, надзора и контроля в области защиты населения и территорий от чрезвычайных ситуаций;

· ликвидация чрезвычайных ситуаций;

· осуществление мероприятий по социальной защите населения, пострадавшего от чрезвычайных ситуаций, проведение гуманитарных акций;

· реализация прав и обязанностей населения в области защиты от ЧС, в том числе лиц, непосредственно участвующих в их ликвидации;

· международное сотрудничество в области защиты населения и территорий от ЧС

В основу создания РСЧС были положены следующие принципы:

1. защите от чрезвычайных ситуаций должно подлежать все население РФ, иностранные граждане и лица без гражданства, находящиеся на территории РФ, а также территория, объекты экономики, материальные и культурные ценности РФ;

2) организация и проведение мероприятий по предупреждению и ликвидации чрезвычайных ситуаций является обязательной функцией федеральных органов исполнительной власти, органов исполнительной власти субъектов РФ, органов местного самоуправления, а также организаций, независимо от их организационно-правовых форм и форм собственности;

3) реализация мероприятий по защите населения и территории от чрезвычайных ситуаций должна осуществляться с учетом разделения предметов ведения, полномочий и ответственности между федеральными органами исполнительной власти, органами исполнительной власти субъектов РФ и органами местного самоуправления;

4) организационная структура системы должна соответствовать государственному устройству РФ и решаемым задачам;

5) при формировании системы должен соблюдаться комплексный подход, предусматривающий учет всех видов чрезвычайных ситуаций природного и техногенного характера, всех стадий их развития, а также всех возможных мер по противодействию им и требуемого для этого состава участников;

6)система должна строиться с учетом признания «ненулевого риска», т.е. факта невозможности исключить риск возникновения чрезвычайных ситуаций во всех случаях потенциальных угроз, отдания предпочтения превентивной безопасности, предусматривающей прежде всего профилактическую работу, максимально возможное снижение вероятности возникновения чрезвычайных ситуаций.

Функции:

1) Предупреждение возникновения ЧС

2) Снижение потерь и ущерба от ЧС

3) Ликвидация последствий ЧС

Силы и средства РСЧС подразделяются на:

— Силы и средства наблюдения и контроля;

— Силы и средства ликвидации чрезвычайных ситуаций.

Органы управления:

   на федеральном уровне — Межведомственная комиссия по предупреждению и ликвидации чрезвычайных ситуаций и ведомственные комиссии по чрезвычайным ситуациям в федеральных органах исполнительной власти;

   на региональном уровне — комиссии по чрезвычайным ситуациям не создаются;

   на территориальном уровне — комиссии по чрезвычайным ситуациям органов исполнительной власти субъектов Российской Федерации;

   на местном уровне — комиссии по чрезвычайным ситуациям органов местного самоуправления;

   на объектовом уровне — объектовые комиссии по чрезвычайным ситуациям.

Объяснение:

Ғылым адамзат қоғамының ерте дәуірінен, а ң танымдық және өндірістік қажеттілігінің арасы ажырамай тұрған кезеңнен бастау алады. Ежелгі Шығыста (Бабыл, Мысыр, Үндістан, Қытай) болашақ ғылымға негіз болған білімнің алғашқы нышандары қалыптасты. Оның алғышарты ретінде мифологияны атауға болады. Онда алғаш қоршаған орта туралы бүтін, тұтас, жан-жақты танымдық жүйе қалыптастыруға ұмтылыс болды. Бірақ танымның бұл формасы өзінің діни-антро сипатына байланысты нағыз ғылымнан алшақ жатқан еді.Ғылымды қалыптастыру – мифологиялық жүйені сынау мен бұзуды талап етті.Орта ғасырларда ғылымның дамуына Шығыс, араб елдері Орта Азия ғалымдары (әл-Фараби, Әбу Әли ибн Сина, Ибн Рушд, Бируни, Махмұт Қашқари, Жүйнеки, т.б.)

Одне з важливих завдань сучасної школи – виховати фізично, морально, соціально, духовно здорову людину. Адже стан здоров’я населення України свідчить про існування реальної загрози вимирання нації. Справедливими є слова: "Гроші втратив – нічого не втратив, час втратив – багато втратив, здоров’я втратив – все втратив".

Чи інше: "здоров’я – це ще не все, а все інше без нього – ніщо".

Сьогодні майже 90% дітей дошкільного віку, учнів і студентів мають відхилення у здоров’ї. Тільки за останні 5 років на 41% збільшилася кількість учнівської молоді, віднесеної за станом здоров’я до спеціальних медичних груп. На 60% зросла кількість неповнолітніх, які вживають наркотики, палять, п’ють.

Людина сьогодні звикла сподіватися не н захисні сили свого організму, а на могутність медицини. Академік Амосов стверджував: "Щоб бути здоровим, потрібні власні зусилля, постійні і значні. Замінити їх не можна нічим".

Так, що таке здоров’я?

Здоров’я – сукупність фізичних, духовних, соціальних якостей людини, що є основною її довголіття і необхідною умовою здійснення творчих планів, умовою високої працездатності, створення міцної сім’ї, народження і виховання дітей.

Здоров’я людини – цікаве й складне явище. Воно завжди привертало і буде привертати увагу не лише дослідників, але й кожної людини. Це поняття таке давнє, що на всіх мовах світу є слово" здоров’я".

Здоров’я – це висока працездатність, гарний настрій, упевненість у собі. Фізичне здоров’я дає гарне самопочуття, бадьорість, силу. Психічне здоров’я дарує спокій, чудовий настрій, доброту, веселість. Соціальне здоров’я забезпечує успішність у навчанні. Але ніщо з цього не дається задарма. Для того. щоб зберегти своє здоров’я, треба докладати неабияких зусиль.

Стан здоров’я людини залежить на 20% від спадковості, на 10% від рівня розвитку медицини, на 20% від стану довкілля, на 50% від життя. Тому справедливі є слова: "Ваше здоров’я у ваших ріках". Людина біологічно запрограмована на багато більше років життя, ніж відводить собі. Якщо нам не стільки ж? Ілля Мечников стверджував: "Людина, яка померла раніше 150 років вчинила над собою насильство".

І так ми, дійсно, чинимо нас собою насильство щоденно. Люди давно переконалися, що на здоров’я впливає безліч чинників, і найголовніший з них – це б життя.

б життя – це сукупність стійких форм життєдіяльності людини, які визначають її життєвий шлях. Це – сукупність її звичок. Якщо, людина з дитинства, з молодих років постійно й наполегливо дбає про своє здоров’я, вона в основу своєї життєдіяльності закладає такі стійкі корисні звички, навички, поведінку б мислення, сприйняття оточуючих і себе, які й визначають основний її напрямок – шлях здоров’я. Вона обирає здоровий б життя.

Здоровий б життя передбачає дотримання. Звичайного виконання певних правил, що забезпечують гармонійний розвиток, високу працездатність, духовну рівновагу та здоров’я людини. В основі здорового життя лежить індивідуальна система поведінки й звичок кожної окремої людини, що забезпечує їй потрібний рівень життєдіяльності й здорове довголіття. Здоровий б життя – це практичні дії, спрямовані на запобігання захворювань, зміцнення всіх систем організм й поліпшення загального самопочуття людини.

Головне – замислитися про наслідки своїх дій. Зрозуміло, що для того, аби бути здоровим, потрібно докласти певних зусиль і не набувати шкідливих звичок. Якщо є із якихось причин вони вже є, то треба ужити всіх заходів, аби їх позбутися.

В основі здорового життя лежать такі принципи:

раціональне харчування;
оптимальний руховий режим;
загартування організму;
особиста гігієна;
відсутність шкідливих звичок;
позитивні емоції;
інтелектуальний розвиток;
моральний і духовний розвиток;
формування розвиток вольових якостей.
Раціональне харчування має п’ять основних вимог:

Кількість їжі – це стільки, щоб вона забезпечила добові енерговитрати організму;
Якість їжі – правильне співвідношення жирів, білків, вуглеводів, вітамінів, мікроелементів, води відповідно до вікових періодів дитини;
Правильно організований режим прийому їжі;
Засвоєння їжі – створення приємної обстановки при прийомі їжі;
Щоб їжа не була шкідливою.
За даними, людина за 1 рік повинна:

спожити
споживає
Овочів
161
71
Картоплі
90
120
Фруктів
82
57
Хліба
98
121
М’яса
81
54
Риби
18
9
Молока
433
332
Яєць
350
292
Олії
10-11
7

Звідси бачимо, що в нашому раціоні переважає картопля і хліб. За своєї недбалості, недоїдаємо овочі і фрукти, які маємо вдома. Чому нема щоденно на нашому столі моркви, капусти, горіхів, столового буряка, яблук, перцю, цибулі, часнику. Адже морква – це пам’ять, розум дітей. Вона покращує обмінні процес мозку. Сприяє підвищенню працездатності.

Покращує розумові здібності дітей капуста, чорниці, цибуля, горіхи, кмин. Горіхи впливають не тільки на розумові процеси, але і підвищують імунітет до захворювань. Щоденно треба з’їдати 4-5 і