С древних времен человечество интересовало, почему при
взаимодействии с одними и теми же явлениями люди ведут себя не
одинаково? Наблюдая за покупателями, вы замечали разницу в манере
поведения, манере двигаться, манере говорить, манере вести себя в очереди и
т.п. Один покупатель терпеливо ожидает очереди, другой - наоборот,
проявляет нетерпение, при ожидании барабанит пальцами по какому – либо
предмету (например, прилавку), его движения суетливы и быстры. Чем
можно объяснить такую разницу в поведении? Чтобы ответить на этот
вопрос, возникла наука о темпераменте. Понятие «темперамент» происходит
от латинского слова «temperamentum», означающее смесь, надлежащее
соотношение частей.
История возникновения учения о типологии темперамента уходит
корнями к древним китайским ученым в VIII-VII вв. до н.э. Позднее, в V веке
до н.э. древнегреческий врач Гиппократ (ок 460 – ок 370 до н.э.) развил это
учение. Он считал, что различия между людьми объясняются определенным
соотношением различных жидкостей в их теле или преобладанием в
организме одной из этих жидкостей. Как считал Гиппократ, таких жидкостей
у человека четыре: кровь, флегма (слизь), желчь и черная желчь. Так как
жидкости в организме каждого человека смешаны непропорционально, то и
развиваются различные заболевания. Отсюда и понятие «темперамент», что в
переводе означает - смешиваю определенным образом.
Поделитесь своими знаниями, ответьте на вопрос:
Если при обрушении двух зданий погибло 20 человек, то это локальная или муниципальная чс?
Стигматизації та дискримінації сприяє недостатність знань про хворобу, міфи і стереотипи щодо шляхів передачі інфекції, засобів профілактики, упередження.
Ефективними заходами з протидії стигми і дискримінації у зв’язку з ВІЛ/СНІДом є:
– інформування та освіта для досягнення кращого розуміння проблеми;
– правовий захист людей, які живуть з ВІЛ/СНІДом;
– доступність до медичних послуг, щоб люди мали можливість вчасно обстежитись, та отримати психологічну підтримку в розкритті свого ВІЛ-позитивного статусу іншим;
– дотримання професійних і етичних норм серед медперсоналу закладів охорони здоров’я; у випадку розголосу результатів обстежень передбачити адекватні форми відшкодування морального збитку;
– використання універсальних засобів захисту, що не тільки заспокоїть страх персоналу, а й до захистити таємницю особи та права інфікованих пацієнтів;
– забезпечення широкого доступу до медичних препаратів і їх використання для лікування;
Кожна людина має право на повагу та гідність, незалежно від стану здоров’я та захворювання. Будьте людяними і не байдужими до оточуючих!