Що станеться з рослиною, що росте в темному приміщенні? з рослиною, яку кілька днів не поливали? рослина, що росла в піску? насіння -це живе чи неживе тіло. відповідь обгрунтуй.

Для того, щоб рослина могла нормально розвиватися, їй необхідна достатня кількість світла.А якщо цього не буде то рослина може загинути.Але є й такі рослини ,що не люблять освітленне приміщення.Рослина буде потроху засихати  наприклад листочки,а квіти можуть зів*яти.Взагалі краще саджати рослини в грунт тому що більшість рослин звикли до нього.Але також є рослини що звикли до піску.

ріст бактерій  — процес, при якому при  поділі клітини  з кожної  бактеріальної  клітини виникає дві дочірні бактерії  —  клони. в результаті виникає локальне подвоєння числа бактерій. не обов'язково обидві дочірні клітини виживають, проте, якщо число бактерій, що виживають, у середньому більше за одиницю, бактерійне населення піддається  експоненціальному росту.

у процесі росту зовнішній вигляд  грибів  може змінюватися до невпізнання. спочатку розвивається пухнастий, іноді у вигляді тяжів міцелій, який може також нагадувати вату або павутину. міцелій у одних грибів зберігає життєздатність 10-12 днів, а у інших багато років. після того, як на міцелії формуються структури спороношення, гриб набуває інший вигляд. у ряду мікроскопічних грибів такий період настає дуже швидко, вже через кілька днів. це можна відзначити на прикладі пеніцила. його колонія на культурі спочатку виглядає білою і пухнастою, а незабаром (через 4-5 днів) змінює свій колір на блакитний або зелений і стає порошкоподібною через безліч спор. у багатьох грибів-паразитів рослин спори формуються вже через кілька днів після зараження  рослин. 

тваринний організм протягом життя змінюється завдяки процесам росту і розвитку. індивідуальний розвиток тварин триває все життя.

під ростом розуміють збільшення розмірів організму, його маси.

розвитком називають процес ускладнення структури організму, спеціалізації і диференціації його органів та тканин внаслідок якісних змін.

індивідуальний розвиток тварин поділяється на два основних періоди:

–                  внутрішньоутробний (ембріональний);

–                  після утробний (постембріональний). 

ріст і розвиток рослин до важливих процесів життєдіяльності організму відносяться процеси росту та розвитку. в одному й тому ж організмі процеси росту та розвитку можуть пов’язуватися по-різному, в залежності від цілого ряду факторів. разом з тим, вони нерозривно пов’язані між собою, залежать один від одного та взаємно обумовлюють один одного. особливості росту та розвитку характеризуються здатністю організму використовувати умови життя, від яких залежить кінцева продуктивність рослини, вміст у його тканинах пластичних речовин, життєздатність організму та його стійкість до несприятливих умов існування

тривалість життя; тварин декулька років,рослин 

як і інші організми рослини мають обмежену тривалість життя. у різних рослинних організмів вона може коливатися від кількох десятків годин до кількох місяців та десятків і навіть тисяч років. рослини поширенні  найбільш різноманітним є рослинний світ в  екваторіальних широтах. клімат там жаркий і вологий протягом року. це сприяє буйному росту рослин, які утворюють розкішні ліси. дерев у екваторіальному лісі так багато, що вони утворюють кілька ярусів, а їх крони змикаються у суцільне зелене шатро. 

у  тропічних широтах,  де клімат жаркий і посушливий, тепла достатньо, але рослинам бракує вологи. тому рослини утворюють сильно розріджений покрив. до таких умов пристосувалися, наприклад колючі чагарники з дуже дрібними листочками, що випаровують якнайменше вологи. 

у  помірних широтах,  де зима холодна, літо тепле, а опадів достатньо, ростуть ліси. хвойні ліси утворюють сосна, ялина, модрина. дерева широколистих лісів – дуб, бук, граб, липа – на зиму листя. у південній частині помірного поясу, де опадів менше, панує трав’яниста рослинність (полин, ковила, типчак). 

в  арктичних широтах  протягом всього року переважають низькі температури повітря. тому рослинність бідна: мохи, лишайники, чагарнички (брусниця, чорниця, морошка). 

 

Научные открытия в области физики  В этой области революция началась в самом начале 20-го столетия, когда Макс Планк вывел формулу распределения энергии в спектре абсолютно чёрного тела, из которой следовало, что энергия излучается не равномерно, как предполагали раньше, а частями — квантами. На этой основе Альберт Эйнштейн в 1905 году развил квантовую теорию фотоэффекта. Дальше Нильс Бор предложил модель строения атома, где электроны вращаются по орбитам вокруг ядра атома, словно планеты вокруг солнца.Но на этом революция не закончилась. Альберт Эйнштейн в 1916 году разработал общую теорию относительности, что практически перевернуло представления всех учёных того времени. В соответствии с этой теорией, гравитация — это не процесс взаимодействия полей и тел в пространстве, а результат искривления пространства-времени. Эта теория объяснила появление так называемых чёрных дыр, а также искривление световых лучей от звёзд при их прохождении рядом с Солнцем.
 
Транзисторы и интегральные схемы — научное открытие 20-века. Фото: The Epoch Times.В 1932 г. Джеймс Чэдвик доказал существование нейтрона. Это научное открытие привело к бомбардировке Хиросимы и Нагасаки, к развитию гонки вооружения и к холодной войне. Но в то же время это открытие послужило толчком к развитию атомной энергетики, а также к использованию радиоизотопов в различных научных сферах. За открытие нейтрона Джеймс Чэдвик в 1935 г. получил Нобелевскую премию в области физики.16-го декабря 1947 г. Уолтер Браттейн, Джон Бардин и Уильям Шокли открыли свойства полупроводника — управление большими токами при малых. Так появился транзистор — прибор, который состоял из пары p-n переходов. Принцип работы транзистора послужил основой для развития многих сфер научной деятельности и не только. Его изобретение привело к появлению микросхем и микропроцессоров — основы для современных компьютеров и радиоэлектронной аппаратуры и т.д.