Примеры объектов всемирного наследия: в австрие,

Удивителен и разнообразен растительный мир Жигулей. Рядом с типичными представителями лесостепи средней полосы России растут таежные и пустынные растения, обитатели теплого Средиземноморья, суровой Сибири и Урала. Обитатели северных таёжных лесов - толокнянка, майник двулистный, некоторые папоротники; пустынные растения - полынь солянковидная, тонконог жестколистный, незабудка Попова; средиземноморские виды - шаровница крапчатая, астра альпийская.

Очень интересны так называемые «горные сосняки» с рядом редких и реликтовых видов. К жигулевским узколокальным эндемикам относятся молочай жигулевский, качим, солнцецвет и другие.

Богатство и особенности фауны Жигулей объясняются рядом благоприятных обстоятельств: относительной древностью территории, географическим положением, благоприятными условиями для сохранения видов в периоды оледенений, большим разнообразием природных комплексов и наилучшей их сохранностью по сравнению с окружающими территориями.

Самые крупные представители животного мира - копытные: лось, кабан и косуля. Причем любопытно, что еще несколько столетий назад на Самарской Луке кабан был выбит охотниками. В результате организованной охраны во второй половине XX века его численность вновь стала расти, и сейчас кабан – самый многочисленный вид копытных на территории.

Объяснение:

1.Лісостепова зона займає 34% території України. Південна межа її проходить на північ від Великої Михайлівки, Ширяєвого, через Первомайськ, поблизу Новоукраїнки, Кіровограда, Олександрії, вздовж р. Ворскла до Кобеляків, через Красно-град, Балаклею, вздовж р. Оскіл до кордону з Росією.Лісостепова зона України простягається від Передкарпаття до західних відрогів Середньоросійської височини майже на 1 100 км.

2.Різноманітність ландшафтів залежить від контрастів рельєфу, складу покривних порід, історії розвитку території. Тут знаходяться Волинська, Подільська та Придніпровська височини, Придніпровська низовина, західні відроги Середньоросійської височини. Всі вони дуже розчленовані. Коливання висот місцевості зумовлюють властиву для Лісостепу вертикальну зміну ландшафтів.

3.Лісостепову зону перетинають річки басейнів Дніпра, Сіверського Дінця, Південного і Західного Бугу, Дністра.

4.Середні температури липня на північному заході становлять +18°С, на півдні +22°С; січня -5 -8°С, найнижчі температури зареєстровано на сході -36°С. Тривалість періоду з середньодобовими температурами від +5 до +15°С становить на заході 100-110 днів, на лівобережжі Дніпра – 80-90 днів. Безморозний період триває на заході 190-180, на сході - 160-150 днів. Річна сума опадів на заході зони 550-750, на сході - 450 мм, а випаровуваність відповідно 550 і 750 мм. Найбільше опадів (65-75%) буває влітку. Коефіцієнт зволоження (відношення суми опадів до випаровуваності) змінюється від 2,8 (Львів), 2,0 (Хмельницький) до 1,4-1,2 на півдні. Співвідношення тепла і вологи в лісостеповій зоні сприятливе для вирощування різноманітних сільськогосподарських культур. Внаслідок чергування вологих і посушливих років ігаються нестійкість зволоження, зростання посушливості в східному напрямі.

5.Поширеними ґрунтами в Лісостепу є мало- і середньо-гумусні типові чорноземи, опідзолені чорноземи і темно-сірі ґрунти, сірі та ясно-сірі лісові ґрунти. На терасах Дніпра трапляються солонцюваті ґрунти, солонці та солончаки, в річкових долинах - лучні, дернові та болотні ґрунти.Чорноземи сформувались на вододільних поверхнях центральної і південної частин Придніпровської височини, на лівобережній терасовій низовинній рівнині. Типові мало-гумусні чорноземи мають потужність до 130 см, вміст гумусу становить 4-5%. Опідзолені чорноземи і темно-сірі ґрунти сформувались на правобережжі Дніпра по краях типових чорноземів, на Придніпровській низовині - на розчленованих правобережжях приток Дніпра; вони містять 3-6% гумусу. Сірі і світло-сірі лісові ґрунти розвинуті на Волинській і Подільській височинах, вершинних поверхнях Придніпровської височини, вздовж берегів річок Псла, Ворскли та ін. На давніх терасах, у широких зниженнях сформувались лучно-чорноземні ґрунти, в заплавах річок - лучні, дернові та болотні ґрунти. Однак загальна заболоченість зони незначна - 1,6%.

6.Природна рослинність представлена залишками остепнених луків і степів, дубових і дубово-грабових масивів, а на Лівобережжі - дубово-кленових лісів. Первісних степів і лісів збереглося мало. Сучасна середня лісистість становить 12,5%. З дерев найпоширеніший дуб (43% лісопокритої площі). Крім того, є граб, бук, сосна, вільха, береза. Великі площі зайняті дібровами з багатоярусною структурою: деревний ярус складають дуб звичайний, граб звичайний, в'яз, липа серцелиста, груша звичайна.В чагарниковому ярусі ростуть берест, клен бородавчатий і європейський, шипшина тощо; у трав'яному - копитень, папороть, осока та ін. Лучні степи і остепнені луки збереглись у заповіднику Михайлівська Цілина. Лучна і болотна рослинність поширена переважно в долинах річок. Розораність лісостепової зони становить 75-85%. У фауні представлені як лісові, так і степові види тварин.

7.У фауні представлені як лісові, так і степові види тварин.