Наши проекты окружающий мир 3 класс разнообразие природы родного края в дагестана

Дагестан красива страна
Её природа отличается от других стран

Как лечить орви (не грипп) у взрослых
владимир крамченко, 17 сентября 2019
орви — острая респираторная вирусная инфекция, острое заболевание, обусловленное попаданием вируса в организм, и протекающее со следующими симптомами: кашель, насморк, боли и першение в горле, лихорадка, озноб. при каждом новом орви у каждого конкретного человека могут быть как все эти симптомы, так и только некоторые.
то есть если в прошлом месяце были сопли, кашель, повышенная температура тела до 38,7 гр.с, болело горло, а в этом месяце только кашель и один день поднялась температура до 37,2 гр.с, это все равно орви, и лечебная тактика будет примерно одинаковая (лечение симптоматическое).
источник орви — вирус, их существует много разных (более 200), они могут иметь разные штаммы, которые могут мутировать, то есть иммунный ответ после перенесенного орви может сформироваться, но это будет касаться только конкретного вируса или его штамма, поэтому можно через неделю заболеть опять новым орви.
профилактика орви
специфических методов не существует. всякие «старые проверенные» методы, вроде обмазывания всего и вся оксолиновой мазью или запихивания лука с чесноком в различные отверстия, не работают.
что работает?
снизит вероятность заболеть мытье рук или обработка их влажными салфетками после посещения магазина, поликлиники, общественного транспорта, пдома влажная уборка, особенно горизонтальных поверхностей, протирание ручек дверей, проветривание помещений, использование увлажнителя воздуха.
вакцины от орви нет, как по причине многообразия вирусов, так и по причине того, что от орви не умирают, тяжелых осложнений от нее не бывает, осложняется она присоединением бактериальной инфекции редко, а специфических методов профилактики этой самой бактериальной инфекции тоже не существует.
диагностика
диагностика орви — клиническая, то есть достаточно осмотра врача первичного звена, иногда могут понадобиться общий анализ крови, с-реактивный белок, рентген легких или придаточных пазух носа, когда нельзя исключить бактериальную инфекцию пневмонию или синусит.
лечение
лечение орви симптоматическое! никакие противовирусные препараты, от которых зимой ломятся прилавки аптек, не доказанной эффективностью (мы не говорим о противогриппозных препаратах, они как раз есть).
как минимум это не лекарственные препараты, а гомеопатия, как максимум препараты с непонятными побочными эффектами и возможным взаимодействием с другими лекарственными средствами с неизвестным эффектом.
так как же лечить орви?

все лечение направлено на уменьшение симптомов и облегчение течения болезни, так как на длительность орви повлиять мы не можем. то есть, если есть повышенная температура тела, вызывающая дискомфорт, то применять жаропонижающие средства (парацетамол, и др., только не
не обязательно сбивать температуру до нормы, если после приема жаропонижающих вам стало лучше, а температура тела все еще 37,5 гр.с, то не надо ее снижать дальше. если есть заложенность носа, то промывать его физ.раствором или препаратами на основе морской воды, можно применять сосудосуживающие капли или спрей, но не более 5-7 дней.
при болях в горле его также можно орошать физ.раствором.
а вот с кашлем немного сложнее, зачастую вообще ничего не нужно, будь то кашель сухой или с отделяемым. всякие муколитики и так называемые «отхаркивающие» могут быть только вредны, или как минимум не полезны. если кашель сухой, то могут облегчить состояние противокашлевые препараты, только не те, которые комбинированы с муколитиками (к сожалению встречаются и подобные, можно сказать, вредительские сочетания).
нередко приходится сталкиваться с тем, что приходят пациенты, которые самостоятельно начали принимать бронходилататоры — беродуал, пульмикорт и др., потому что детям педиатр их назначил (причем им вполне обоснованно).
но дело в том, что родителям то подобные препараты могут быть и не нужны, так как обструктивный бронхит у ребенка не означает таковой у взрослого при том же самом орви. так что использование этих препаратов нужно обсудить уже после очного визита к врачу.
антибиотики не нужны при орви (что понятно уже из расшифровки аббревиатуры)! они не оказывают на вирусы никакого влияния, но имеют побочные явления при применении и могут формировать суперрезистентную микрофлору.

Правильні відомості про Землю та її форму з’явились не відразу, не в один час і не водному місці. Проте де саме, коли, у якого народу вони були найбільш правильними, з’ясувати важко. Дуже вже мало збереглося про це вірогідних стародавніх документів та матеріальних пам’яток.
Одна з найдавніших культурних країн на Землі – Китай. За кілька тисяч років до н.е. китайці мали писемність, уміли зображати місцевість на карті і складали географічні описи. Та, на жаль, старокитайські „рисунки” (карти) і описи земель ще майже не вивчені. 

Індійська культура теж дуже давня. За переказами, індійці уявляли собі Землю у вигляді площини, що лежить на спинах слонів. Цінні історичні матеріали дійшли до нас і від стародавніх народів, які жили на Близькому Сході, в басейні рр. Тігру та Єфрату, в дельті Нілу і вздовж берегів Середземного моря в Малій Азії і Південній Європі. До наших часів дійшли писані документи з стародавньої Вавілонії. Давність їх – близько 6000 років. Вавілоняни, в свою чергу, успадкували знання від ще більш стародавніх народів. Вавілоняни вважали, що Земля має вигляд гори, західний схил якої займає Вавілонія. Вони помітили, що на південь від Вавілону – море, а на сході височать гори, через які не наважувались переходити. Тому їм здавалось, що Вавілонія розташована на західному схилі „світової” гори. Гора ця – кругла, і оточена вона морем, а на море, як перевернута чаша, спирається тверде небо – небесний світ. На небі, як і на Землі, є суша, вода та повітря. Небесна суша – це пояс сузір’їв Зодіаку, який як гребля, простягнувся серед небесного моря. По цьому поясі суші рухаються Сонце, Місяць і п’ять планет. Під Землею знаходиться безодня – пекло, куди спускаються душі померлих; уночі Сонце проходить через це підземелля від західного краю Землі до східного, щоб уранці знову почати свій денний шлях по небу гаючи, як за морським горизонтом заходить Сонце, люди думали, що воно спускається в море і що сходити воно теж повинно з моря. Отже, в основі уявлень стародавніх вавілонян про Землю лежали за явищами природи. Проте знання їх були обмежені, і через те вони не могли правильно пояснити ці явища. Народи, які жили в Палестині, інакше уявляли собі Землю, ніж вавілоняни. Стародавні євреї жили на рівнині, і Земля здавалась їм рівниною, на якій подекуди височать гори. Особливе місце у світобудові євреї відводили вітрам, які приносять з собою то дощ, то посуху. Оселя вітрів, на їх думку, міститься в нижньому поясі неба і відокремлює собою Землю від небесних вод: снігу, дощу і граду. Під Землею залягає вода, від якої догори йдуть канали, що живлять моря і ріки. Уявлень про форму всієї Землі у стародавніх євреїв, очевидно, не було. Відомо, що фінікійці, єгиптяни і стародавні греки були добрими мореплавцями: навіть на невеликих кораблях вони сміливо вирушали в далекі плавання і відкривали нові землі. Дуже багато чим географія завдячує еллінам, або стародавнім грекам. Цей нечисленний народ, що жив на півдні Балканського і Апеннінського півостровів Європи, створив високу культуру. Про найдавніші відомі нам уявлення греків про Землю ми знаємо з поем Гомера – „Одіссеї” і „Ілліади” (12-8 ст. до н.е.). З цих творів видно, що греки уявляли собі Землю трохи опуклим диском, який нагадує щит воїна. Сушу кругом обтікає ріка Океан. Над Землею розкинувся мідний небозвід, по якому рухається Сонце, піднімаючись щодня з вод Океану на сході і поринаючи в них на заході.