Скласти казку про рік та календар виходило 12 молодців

Давним-давно, може, за мільйони світлових літ, коли наша планета була звичайнісіньким уламком якогось невідомого світу й гасала по чорному Космосу без руля і без вітрил, не було на ній нічого, крім товстелезного льодяного панцира. Єдиним господарем на тому льодовищі був Мороз, а владарювала Льодяна Королева. Тепер уже кожному малюкові відомо, що навіть у глибокому Космосі достобіса усякого мотлоху, тож Морозові клопоту вистачало — пильнувати за чистотою у своєму господарстві та переповідати космічні плітки Королеві, яка ховалася від жахів космічного безладу у Льодяному Палаці. Маленьке космічне тіло, якому лише колись судилося стати планетою Земля, мандрувало невідомо куди, то стикаючись, то розбігаючись із подібними собі. Іноді воно наближалося до котроїсь з великих Зірок, і тоді льодяний панцир майбутньої Землі вловлював далеке проміння, міріади кольорових блискіток спалахували у найдрібніших його кристалах. В одну мить холодна і темна космічна мандрівниця перетворювалася в осяйну красуню... Ах! 

Ось так миттєво, з нічого народжуються Мрії.

У холодних серцях наших мандрівників зародилася ще неясна, невизначена Мрія про свою Зірку. Свою! І саме на той час прокотилися Космосом чутки, плітки і пересуди про якусь молоду — просто навіжену! — Зірку, яка сама не знає, чого хоче, але клопоту завдає усім. То у якійсь зоряній системі зіб’є з курсу цілком поважну планету, то посвариться з бовдурами-астероїдами або засипле космічним пилом чорну діру, до якої всі вже настільки звикли, що й не помічали. Чого вона шукає, та Зірка?
Мороз і Льодяна Королева побурчали для годиться щось про нинішню молодь, але кожний з них тайкома подумав: коли б вона прилетіла до нас! Яким би осяйним стало наше життя!
І сила їхньої Мрії про свою Зірку була така могутня, що крізь усі космічні перепони досягла молодої фантазерки, і Зірка стрімголов помчала на поклик. Її ще ніхто й ніколи так сильно не жадав!
Льодяне Королівство не встигло підготуватися до зустрічі з жаданою гостею. Його аборигени тільки снили своєю Зіркою, коли вона зопалу пробила льодяний панцир майбутньої планети й застрягла в самісінькій середині. Її пульсуюче тіло навіки залишилося гарячим серцем Землі.
Удар був таким сильним, що коли Мороз і Льодяна Королева отямилися, їхня космічна домівка вже влетіла в Сонячну Систему, і Сонце, засліплене святковим блиском Льодяного королівства, одразу полюбило її, включило у сув’язь своїх планет і визначило найкращу з усіх можливих орбіт.

Я встаю в 06:30.Заправляю свою кровать,затем делаю зарядку,что бы разогреть свои конечности после сна.Делаю я несложные движения такие как:присидания , наклоны,вращения головой,повороты вправо и влево,рывки руками.После утренней зарядки я отправляюсь в ванную комнату.Там я чищу зубы и умываюсь.После всех водных процедур я иду завтракать.Обычно утром мама готовит на завтрак кашу также делает какао.После завтрака я переодеваюсь в школьную форму,делаю причёску,проверяю всё ли я собрала в портфель.После того как всё проверено я отправляюсь в школу.Вот так проходит моё школьное утро!
P.S Надеюсь удачи с ДЗ)

Объяснение:

Город в котором я живу, окружен очень живописной природой. Множество природных памятников и заповедников находятся вокруг. Буйные леса, глубокие озера и даже высокие горы расположены, если не в пешей доступности, то ехать до них не больше двух часов. Если сесть на электричку в моем городе и проехать 4 станции, то можно оказаться на станции, которая ведет к подножию самой большой горной возвышенности моей страны. Когда я увидела Говерлу впервые, я была под огромным впечатлении от ее величественности и монументальности, глядя на нее осознаешь всю свою ничтожность и понимаешь на сколько короткий человеческий век.

p.s Не мой рассказ, нашел ответ на этом же сайте, можете сами найти, не нужно венить меня в плагиате, кхм удалите мой коммент, я не увидел изображение...