Какого года состоялось ледовое побоище?

Вроде 1242г
вроде 1242г.

ЛЕДОВОЕ ПОБОИЩЕ состоялось 5 апреля 1242 года, сражение на льду в южной части Чудского озера.
Удачи!

Відповідь:

Якщо немає звичних джерел вогню, то, маючи терпіння та певні навички, можна розкласти ватру і без них. Наприклад, тертям дерева об дерево, батарейки об шерсть, ударами каменя об камінь, а в ясну погоду – фокусуванням променя сонця з до лупи, окулярів чи об’єктива фотоапарата.

Для різних умов існують різн розведення багаття.

Пояснення:

«Зірочка»

Великі сухі поліна будь-якої довжини викладають віялом від центру, що нагадує зірочку. Це ощадливий вид багаття, горить до 8-10 годин без особливого пригляду. Добре підходить для обігрівання вночі.

«Мисливський»

На товсту колоду викладають віялом 5-8 дровенят різної довжини, які посувають поступово – з їхнім згорянням. Під ними розпалюють підпал. Ця ватра горітиме до 6-8 годин. Незамінна у дощову погоду.

«Піраміда»

Над розпалом похило складають дрова у вигляді конуса, залишаючи місце для повітря. Це багаття дає велике полум’я і сильний жар. Такий б чудовий для приготування їжі та кип’ятіння води. Можна використовувати і для просушування одягу, освітлення та подачі сигналу лиха. Мінус – швидко прогорає й потребує великої кількості дров.

«Колодязь»

Відрізняється від «піраміди» тим, що дає змогу приготувати їжу одночасно в кількох ємностях. Його конструкцію утворено з розташованих на невеликій відстані паралельно один до одного двох довгих полін, поперек яких зверху кладуть ще два. Дає низьке і широке полум’я, довго горить.

«Решітка»

Для багаття такого типу спочатку кладуть дві великі сухі колоди, на які кількома рядами у вигляді щільної сітки вкладають дрова дедалі меншого діаметра. Це ватра з широким полум’ям та сильним жаром. Довго горить. Недолік – погано підходить для приготування їжі.

«Тайгове»

Щоб його розпалити, беремо товсту палицю і кладемо поперек майбутнього вогнища. За кілька сантиметрів від палиці підпалюємо сухий спирт, папір або оргскло. Далі беремо тоненький хмиз і кладемо його поверх пального – так, щоб один кінець хмизу лежав на землі, а другий — на більшій колоді. Хмиз повинен майже торкатися осередку полум’я, але варто стежити, щоб не загасити його. Кілька годин горить рівним полум’ям, потім тліє й дає сильний жар.

«Парканчик»

Цей тип багаття призначений для того, щоб вогонь горів усю ніч, а ризик випадання з нього полін був мінімальний. Можна спорудити з відбивачем тепла, встановленим з одного боку вогнища. Маскує вогонь. Добре обігріває, направляючи тепло в один бік.

«На болоті»

Перед розведенням ватри роблять подвійний настил, що захищає від вологи. На верхньому настилі розпалюють вогонь. Після прогорання верхнього настилу багаття горітиме на нижньому.

Для вогнища використовують сухостій і висохлі гілки, переважно березові, вільхові, соснові та ялинові дрова. Осика, модрина, горобина, черемха дають мало жару. Якщо дерев поблизу немає, використовують суху траву, горючий сланець або торф.

Начало вторжения Батыя на Русь

В 1237 году внук Чингисхана, Батый, предпринял поход на Русь. Первый город, принявший на себя удар монгольского войска, - Рязань. Семь дней жители оказывали сопротивление, но город был взят и сожжён. "Не было в городе ни стонущего, ни плачущего", - в ужасе восклицал русский летописец. После Рязани такая же участь постигла город Владимир. Героической обороной Козельск. На протяжении семи недель стойко держались защитники города. Даже когда были разрушены стены крепости, жители устремились на врага и, истребив более четырёх тысяч монгольских воинов, сами пали на поле битвы. Батый приказал истребить всех жителей и назвал Козельск "злым городом".

Батый совершил поход на южную Русь, разорил Киев. Многие русские земли попали под власть Золотой Орды, так называлось государство монголо-татар.

Русские земли приняли на себя главный удар, защитили западные государства от татарского нашествия.