Какого цвета звезда на знамени победы?

Людина – творіння природи, її унікальна і розумна частина. Природа й людина взаємопов’язані і впливають одна на одну.

Людина живе в оточенні тіл природи. Рослини дають їй продукти харчування, корм для свійських тварин, сировину для промисловості, речовину для виготовлення ліків тощо.

У давнину люди майже повністю залежали від природи. З часом, вивчивши природу, вони навчилися не лише пристосовуватися до неї, але й активно змінювати її в бажаному для себе напрямі. Вплив господарської та інших видів діяльності людини на природу зростає з року в рік. Доволі часто цей вплив завдає невиправних змін природі. Через активну й не завжди раціональну діяльність людина все частіше стає причетною до зникнення представників живої природи – тварин і рослин. Надмірне промислове будівництво, осушення заболоченої місцевості, вирубування лісів призводить до зникнення рослин і тварин на великих площах.Людина – частина природи. Її життя, з одного боку, залежить від умов існування, а з другого – її діяльність впливає на них. Щоб зберегти життя на Землі, людина повинна охороняти природу.

Объяснение:

ответ: 1.незнаю

а 2:Если не брать в расчет освоение околоземных пространств, польза от которых очевидна - многочисленные спутники разного назначения, то в остальном пока речь о заделе на будущее.

При этом напомню, что первоначальным толчком к освоению космоса стала гонка вооружений между СССР и США. Потрясать ядерными ракетами было не престижно с точки зрения дипломатии. А вот запустить научную ракету, мирного назначения, которая прогремит на весь мир, но при этом знающие люди поймут, что мирное назначение легко может быть заменено на немирное... На этом импульсе освоение космоса росло несколько десятков лет. Но со временем военные цели утратили значимость.

Фактически на этом активное освоение космоса и завершилось, все что осталось - это научная деятельность, бюджет которой весьма скуден. Прямой выгоды от этой деятельности нет и даже сложно представить какая может быть эта выгода. Но практика показывает, что стратегически неверно вкладывать средства только в практический результат, всегда нужно часть дивидендов отдавать на науку, которая развиваться остальным направлениям. Так например поступают арабы, которые часть нефтяных доходов направляют не на развитие нефтяного дела, что было бы логично и что могло бы принести выгоду 100%, а на развитие науки в целом, которая совершенно не факт, что себя окупит, но вероятно пригодится в будущем.