Краткий пересказ о первопечатнике иване федорове

В 1563 г. митрополит Макарий и царь Иван Грозный обращаются к Ивану Федорову с создать первую типографию в России (на территории Москвы). Выбор первопечатником именно Ивана Федорова предположительно связан с тем, что он был великолепно обучен грамоте, отлично формулировал свои мысли и много читал. Возможно, что ко времени начала строительства он уже зарекомендовал себя, как мастер печатного дела.

Историкам достоверно не известна точная дата рождения Ивана Федорова. В краткой биографии первопечатника указываются лишь примерные года (1510 — 1530 гг.). Местом рождения считается Литовское княжество. Смерть же настигла его в предместье Львова (Речь Посполитая) в начале декабря 1583 г., а захоронен в самом Львове (в Свято-Онуфриевском монастыре).

В 1574 г. он выпускает во Львове первую славянскую «Азбуку» (печатный русский букварь) и новое издание «Апостола». В 1580 — 1581 гг. русский первопечатник в Остроге издает славянскую Библию (называют её — «Острожская библия»).

Не смотря на то, что Иван Федоров покинул Москву и издавал русские книги в украинских и белорусских городах, печатное дело в центре собирания русских земель не остановилось. На Никольской улице, в центре Москвы, расположился Печатный двор, публикующий в то время книги религиозного содержания: Псалтыри, Часословы.

Иван Федоров (Москвитин) понимал огромное значение печатного слова и внес немалый вклад в печатное дело.

Самое страшное при пожаре - растерянность и паника. Уходя драгоценные минуты, когда огонь и дым оставляют все меньше шансов выбраться в безопасное место. Вот почему каждый должен знать правила поведения при пожаре.

Познакомьтесь с ними - возможно, когда-нибудь это сохранит жизнь вам и вашим близким.

Найстрашніше у пожежі - розгубленість і паніка. Залишаючи дорогоцінні моменти, коли вогонь і дим залишають все менше шансів вибратися з безпечного місця. Саме тому кожен повинен знати правила поведінки на випадок пожежі.

Познайомтесь з ними - не виключено, що колись це врятує ваше життя та вашу близькість.

Сузі́р'я — одна з 88 ділянок, на які поділена небесна сфера. У менш формальному контексті термін вживається для назви групи зір, взаємне розташування яких складає якусь фігуру чи контур[1].

Деякі відомі сузір'я містять добре помітні фігури, складені яскравими зірками, які легко впізнати, наприклад, Велика Ведмедиця (контур ковша), Оріон (фігура мисливця), Лев (контур лежачого лева), Скорпіон. Інші сузір'я не мають таких визначних контурів і містять менш яскраві зорі. Розподіл зір між сузір'ями довільний, і різні культури виділяють на небі різні сузір'я. Однак декілька найпомітніших контурів, складених яскравими зорями, виділяються більшістю культур, хоча, звичайно, вони отримують різні назви; такими є сузір'я Оріона й Скорпіона.

Зорі в сузір'ї рідко мають якийсь зв'язок одна з одною. Насправді вони розташовані в нашій галактиці далеко одна від одної і лише випадково опиняються поруч, якщо їх розглядати саме з Землі. Цікавий виняток із цього правила становить група зір сузір'я Великої Ведмедиці.