Вспомни и запиши какие музеи есть в твоем городе побывай и напиши сочинение мой город новосибирск

Новосибирск находится на юге Западной Сибири. Это очень большой город – мегаполис. В нем проживает более двух миллионов жителей. Вокруг города очень красивая природа: смешанный лес, много холмов и возвышенностей, равнинная местность. В городе так же много скверов и парков. Город очень зеленый и цветущий летом, а зимой красивые заснеженные улицы. Новосибирск стоит на очень красивой реке Обь. По Оби ходят пассажирские и грузовые теплоходы. Еще наш город пересекают много малых рек: Иня, Ельцовка, Тула и другие.
Новосибирск – мой самый любимый город на планете. В нем очень много интересных достопримечательностей. Есть сквер героев революции, памятник погибшим воинам в Великой Отечественной войне с вечным огнем. В Новосибирске очень много музеев, кинотеатров, театров. Новосибирский цирк очень огромный и современный. В городе много памятников. Среди них есть памятник Покрышкину, трижды герою СССР, на постаменте строит истребитель, на котором Покрышкин воевал. Еще в Новосибирске очень много предприятий, заводов. В городе развита промышленность и очень хорошая инфраструктура. На территории нашего города есть большой железнодорожный вокзал, которой соединяет город со всей Россией. Много небольших железнодорожных вокзалов. Есть пристань. От нее отходят теплоходы по Оби также в разные города Сибири. Около города есть аэропорт «Толмачево». Он связывает наш город со многими городами в России и зарубежными странами.
Я родился и живу в Новосибирске. Свой город я обожаю за его красоту, скорость, темпы жизни.

Издавна Русь славилась на весь мир художниками. Таких узоров, какие выполняли наши мастера, не смог бы придумать ни один европейский художник. Со временем сложились даже отдельные направления и школы, которые продолжают традиции нашего народа.

Перечислить все виды и техники росписи на Руси практически невозможно. Их так много, и каждая несет в себе определенные черты местности и культуры. Самые известные русские народные художественные промыслы, это:

Гжель. Эти синие узоры на белом фарфоре известны во всем СНГ и за рубежом. Изначально посуда из особой белой глины использовалась для собственных нужд. Со временем она распространилась по всей России и даже стала использоваться для «аптекарских нужд». Оригинальный и запоминающийся узор на белой посуде появился намного позже – в конце XIX века.Художественные народные промыслы - Хохлома. Это еще один из общеизвестных символов России. Этому помыслу уже около 400 лет. Возник он в Нижнем Новгороде. Особенность рисунка заключается в том, что на дереве или посуде изображаются различные ягоды, цветы, птицы и звери. При этом используются преимущественно красная и черная краска на золотом фоне. Иногда применяются зеленая и желтая.Городецкая роспись. Этот промысел уникален тем, что в его технике изначально использовались различные породы дерева: одно светлое, другое темное. В специальные выемки вставлялись вырезанные части и получался своеобразный рисунок. Позже начали использовать подкраску. Практически в каждой картинке основной элемент – конь с красивой вытянутой шеей.

Помимо данных техник, которые используют художественные ремесла и народные промыслы, есть еще огромное количество росписей, которыми по сей день гордится вся Россия. Они являются символом нашей страны и предметом ее гордости. Это Жостовская и Мезенская роспись,Федоскинская и Палехсской миниатюры и многое другое
Не знаю ли...

Засвоєння сонячної енергії іїї передачу на потреби біохімічних реакцій здійснюють особливі забарвлені речовини – пігменти. Їх загальною рисою є оптична активність, тобто здатність поглинати сонячні промені у тій чи іншій зоні спектру. При цьому у спектрі з'являються так звані смуги поглинання, що відповідають ділянкам, енергія яких засвоєна пігментом.

Для вищих зелених рослин найбільш важливі два зелені пігменти:

1) хлорофіл “a”, що має зеленувато-синій колір і є основним пігментом хлоропластів;

2) хлорофіл “b” зеленувато-жовтого кольору, що входить до складу хлоропластів вищих рослин. Хлорофіл “b” переносить засвоєну ним енергію на хлорофіл “a”.

Найчастіше співвідношення молекул хлорофілу “а” і “b” в хлоропластах становить 3:1.

Крім того, у листках наявні каротиноїди. Вони мають різний колір: жовтий, червоний, помаранчевий. Найбільш поширеним з групи каротиноїдів є каротин β.

Широко представленими є і антоціани – пігменти дуже різноманітного забарвлення. Вони здебільшого містяться у вакуолях. У багатьох із них колір змінюється при зміні кислотності середовища. Підвищеному накопиченню антоціанів сприяє зростання рослин у крайніх умовах існування, саме тому на них багаті рослини високогір'їв і тундри. Кількість антоціанів збільшується за нестачі фосфору, магнію і калію.

У цілому, хлоропласти містять серію численних додаткових пігментів. Не беручи безпосередньо участі у фотосинтезі, вони, проте, важливі для його нормального протікання. Каротиноїди передають енергію засвоєних ними квантів зеленої і синьої частин сонячного спектру хлорофілу “а” і цим покращують його енергетичне забезпечення при зниженому освітленні. За високої освітленості каротиноїди, навпаки, захищають хлорофіл від фоторуйнування.

Основну функцію з поглинання енергії сонячного світла й передачі її на реакції синтезу органічних речовин виконують хлорофіли. Хлорофіл “а” поглинає близько 80% енергії в частині червоних і синьо-фіолетових променів спектру. У зоні зелених променів відбивається 40% енергії. Хлорофіл “b” поглинає в основному промені з довжиною хвилі 650 нм. Зона поглинання променів у синьо-фіолетовій частині спектру в нього дещо ширша, ніж у хлорофілу “а” (рис. 3.3).

Спектр поглинання хлорофілу “а” (1) і хлорофілу “b” (2)

Рис. 3.3. Спектр поглинання хлорофілу “а” (1) і хлорофілу “b” (2)

За рахунок додаткових пігментів хлоропласти вищих наземних рослин переважно засвоюють енергію у зоні сонячного спектру від 380 до 740 нм. Цю частину сонячного випромінювання називають фотосинтетично активною радіацією (ФАР).

За сучасними даними, вищі зелені рослини при їхньому освітленні сонячними променями за одну годину поглинають близько 390 ккал енергії на 1 м2 листової поверхні, інша частина сонячної радіації, що досягає листків, або відбивається, або фільтрується крізь них не поглинаючись. Найбільша частина засвоєної листком енергії спрямовується на переведення води в пароподібний стан з подальшим її випаровуванням. Деяка її частина йде на безпосереднє теплове нагрівання листків. І тільки порівняно невелика частина сонячної енергії (від 1 до 28%) витрачається на потреби фотосинтезу (рис. 3.4).

Як відомо, світлове випромінювання має квантований характер.

При попаданні світла на молекулу хлорофілу енергія кванта (в основному із червоної частини спектру) витрачається на переведення хлорофілу в збуджений стан. Механізм цього збудження полягає в переході одного з електронів на вищий енергетичний рівень. У молекулах  Шляхи витрачання сонячної енергії в рослин

 Шляхи витрачання сонячної енергії в рослин

Перехід електрона на збуджену орбіту під дією кванта світла

 Перехід електрона на збуджену орбіту під дією кванта світла

хлорофілу до такого збудження здатні π-електрони, тобто електрони подвійних зв'язків між атомами вуглецю. Схема цього явища наведена на рис. 3.5.

Знаходячись у системі ламел хлоропласту, молекула хлорофілу передає збуждений π-електрон у систему окисно-відновних реакцій фотосинтезу. Молекула хлорофілу при цьому є найсильнішим відновником, багатим на ен

Объяснение: