Люди вошедшие в историю нашей страны древнего государства

Люди, которые прославили Россию и заставили говорить о нашей Родине весь мир, никогда не ставили цель добиться всемирной популярности. У большинства из них была одна задача – выполнить свой долг. За всё время существования России каждое поколение появлялись яркие исторические личности. Они развивали науку, двигали прогресс, удивляли полководческими талантами. Каждого из этих людей знает весь мир, а вместе с памятью о них сохраняется память о нашей Родине. Великие люди России и их достижения Имена великих людей России можно перечислять бесконечно долго. Но скольких из сейчас знают и помнят за пределами нашего государства? Кто заслуживает наибольшего внимания и почестей? Самые известные люди России за всю историю существования страны отличились тем, что их невозможно забыть. Их именами названы ключевые вехи в медицине, образовании, истории, военном деле. На них до сих пор равняются, им пытаются подражать. Так кто же они? Знаменитые правители ✔️ Неординарной личностью был последний правитель России из рода Рюриковичей – Иван Васильевич Грозный. Именно он превратил небольшое Московское царство в огромную империю, увеличив страну в несколько раз. Его завоевания защитить от татаро-монгольского ига всю Европу. И хотя сейчас его считают одним из самых жестоких правителей Руси, это не отменяет его достижений. Иван Грозный Иван Грозный соответствовал своей эпохе. Он был честен, умён и безрассудно отважен. Царь не боялся критики и вёл строгую политику. Именно завоевания Ивана Грозного обеспечили Российской Империи благополучие. ✔️ Следующим правителем, твёрдой рукой правившим Россией, стал Пётр Первый. Император изменил жизнь государства навсегда. Благодаря Петру Первому в Российской Империи появился флот, а государство вышло на большую политическую арену и заняло на ней не последнее место. Пётр I Для потомков Пётр Первый оставил наставление. Каждый император России, следовавший заветам Петра, правил долго и успешно.

Объяснение:

Задачи всех биосферных заповедников в мире схожи - это строгая охрана животного мира, растительности, почв и всей экосистемы в целом, экологические исследования, природоохранное просвещение и образование. Исследования в них проводятся по единой программе. Биосферные заповедники имеют аналоги на территориях, в разной степени подвергнувшихся воздействию человека. Сравнение этих участков с заповедными позволит дать рекомендации по рациональному использованию природных ресурсов.В заповедниках полностью исключаются массовый туризм, любое самовольное посещение, так как даже при незначительном вмешательстве человека он утрачивает свое значение эталона-хранителя естественного течения процессов в природных экосистемах.

Правильні відомості про Землю та її форму з’явились не відразу, не в один час і не водному місці. Проте де саме, коли, у якого народу вони були найбільш правильними, з’ясувати важко. Дуже вже мало збереглося про це вірогідних стародавніх документів та матеріальних пам’яток.
Одна з найдавніших культурних країн на Землі – Китай. За кілька тисяч років до н.е. китайці мали писемність, уміли зображати місцевість на карті і складали географічні описи. Та, на жаль, старокитайські „рисунки” (карти) і описи земель ще майже не вивчені. 

Індійська культура теж дуже давня. За переказами, індійці уявляли собі Землю у вигляді площини, що лежить на спинах слонів. Цінні історичні матеріали дійшли до нас і від стародавніх народів, які жили на Близькому Сході, в басейні рр. Тігру та Єфрату, в дельті Нілу і вздовж берегів Середземного моря в Малій Азії і Південній Європі. До наших часів дійшли писані документи з стародавньої Вавілонії. Давність їх – близько 6000 років. Вавілоняни, в свою чергу, успадкували знання від ще більш стародавніх народів. Вавілоняни вважали, що Земля має вигляд гори, західний схил якої займає Вавілонія. Вони помітили, що на південь від Вавілону – море, а на сході височать гори, через які не наважувались переходити. Тому їм здавалось, що Вавілонія розташована на західному схилі „світової” гори. Гора ця – кругла, і оточена вона морем, а на море, як перевернута чаша, спирається тверде небо – небесний світ. На небі, як і на Землі, є суша, вода та повітря. Небесна суша – це пояс сузір’їв Зодіаку, який як гребля, простягнувся серед небесного моря. По цьому поясі суші рухаються Сонце, Місяць і п’ять планет. Під Землею знаходиться безодня – пекло, куди спускаються душі померлих; уночі Сонце проходить через це підземелля від західного краю Землі до східного, щоб уранці знову почати свій денний шлях по небу гаючи, як за морським горизонтом заходить Сонце, люди думали, що воно спускається в море і що сходити воно теж повинно з моря. Отже, в основі уявлень стародавніх вавілонян про Землю лежали за явищами природи. Проте знання їх були обмежені, і через те вони не могли правильно пояснити ці явища. Народи, які жили в Палестині, інакше уявляли собі Землю, ніж вавілоняни. Стародавні євреї жили на рівнині, і Земля здавалась їм рівниною, на якій подекуди височать гори. Особливе місце у світобудові євреї відводили вітрам, які приносять з собою то дощ, то посуху. Оселя вітрів, на їх думку, міститься в нижньому поясі неба і відокремлює собою Землю від небесних вод: снігу, дощу і граду. Під Землею залягає вода, від якої догори йдуть канали, що живлять моря і ріки. Уявлень про форму всієї Землі у стародавніх євреїв, очевидно, не було. Відомо, що фінікійці, єгиптяни і стародавні греки були добрими мореплавцями: навіть на невеликих кораблях вони сміливо вирушали в далекі плавання і відкривали нові землі. Дуже багато чим географія завдячує еллінам, або стародавнім грекам. Цей нечисленний народ, що жив на півдні Балканського і Апеннінського півостровів Європи, створив високу культуру. Про найдавніші відомі нам уявлення греків про Землю ми знаємо з поем Гомера – „Одіссеї” і „Ілліади” (12-8 ст. до н.е.). З цих творів видно, що греки уявляли собі Землю трохи опуклим диском, який нагадує щит воїна. Сушу кругом обтікає ріка Океан. Над Землею розкинувся мідний небозвід, по якому рухається Сонце, піднімаючись щодня з вод Океану на сході і поринаючи в них на заході.