Что делать если одноклассник возомнил себя главой и начинает всем все запрещать?

Ощущения-это отражение определенных свойств окружающего реального мира, которое возникает путем воздействия на органы чувств и возбуждения в головном мозге нервных центров. Также как и некоторые другие психичесские процессоры, такие как воображение и вниманение, восприятие и память, ощущения относится к их познавательному виду.

Все живые существа, которые имеют нервную систему, владеют ощущать. А предстовлять окружающий мир с образцов только человек, а также высие животные. Ощущения отражают различные свойства среды, которая нас окружает.

Пихический процесс осуществляется при наих органов чувств, при с рождения к восприятию и переработке различных видов энергии, которые также выступает в форме раздражителей.

Результатом появления ощущения является чувство.

При полном или частичном отсутствии у человека какого-то вида ощущения, например слуха, существенно замедляется развитие индивидуума или приостанавливается полностью. Ощущения человека во многом отличаются от таких психических процессов у животных. У людей в процессе социального общения и труда довольно хорошо развился музыкальный и речевой слух, цветовое зрение, а также очень точное и тонкое осязание.

Объяснение:

Яскравим прикладом взаємозв'язку мозку і психіки є рефлекторна теорія психіки. Великий внесок у розвиток цієї теорії зробили такі вчені, як І. М. Сєченов, І. П. Пав-лов, В. М. Бехтєрєв, М. М. Ланге, А. Р. Лурія.

Наші найпростіші рухи регулює спинний мозок. Довгастий мозок керує процесами травлення, дихання, кровообігу та іншими життєво важливими функціями. Підкіркова і кіркова частини головного мозку керують усією психічною діяльністю людини. В основі будь-якої регуляції зрештою лежить рефлекс (від лат. reflexus- відображення), тобто реакція організму на подразнення, яка здійснюється за до нервової системи. І. М. Сеченов розробив природничо-наукову теорію психічної регуляції поведінки ("Рефлекси головного мозку", 1863). Спираючись на свої відкриття в галузі фізіології нервової системи, він твердив, що всі акти свідомого і несвідомого психічного життя за своєю структурою і динамікою є рефлекторними.

І. М. Сєченов сформулював положення рефлекторної теорії, яку експериментально розробили І. П. Павлов, О. О. Ухтомський, В. М. Бехтєрєв, Н. С. Введенський.