Библию называют «Книгой книг», потому что она — Слово Божье, и никакая книга не может в этом отношении сравняться с ней. Но и во многом другом превосходит Библия все прочие книги. Как мы уже знаем, она первая «настоящая» книга по форме. Но, кроме того, она же стала первой переведенной, первой печатной и, наконец, первой имеющей всемирное значение книгой.
Еще в нескольких категориях она остается № 1:
- Библия является самой издаваемой в мире книгой. Ежедневный тираж Библии составляет 32876 экземпляров, то есть каждую секунду в мире печатается одна Библия.
- Библия без всякой рекламы пользуется популярностью на протяжении почти 2000 лет, являясь на сегодня бестселлером № 1.
- Библия ― единственная книга в мире, созданная коллективом авторов, которые ни в чем не противоречат друг другу, хотя большинство из них не были знакомы друг с другом и жили в разное время. Среди писателей Библии ― цари (Соломон, Давид), пастух (Амос), врач (Лука), рыбаки (Петр и Иоанн), пророки (Моисей, Исаия, Даниил), полководец (Иисус Навин) и т. д. ― всего 40 авторов. Они жили в разное время, имели разное образование и социальное положение, принадлежали к разным национальностям и культурам.
- Библия держит рекорд по продолжительности ее создания. Книги, составляющие Библию, писались с XV века до Р. Х. по 1 век по Р. Х., т. е. на протяжении 1600 лет!
- Библия является самой воруемой книгой в магазинах.
- Библия является самой комментируемой книгой. Только в Оксфордской библиотеке собрано на одно 1-е Послание апостола Иоанна такое количество работ, которые занимают помещение в 20 кв. м.
Поделитесь своими знаниями, ответьте на вопрос:
1. Предметом психологии управления является:а) система «человек – человек»; б) системы «человек – человек» и «человек – техника»;в) психологические аспекты управленческих отношений;г) организация и её структура.
окремо пишуться:
1. усі частки, які творять форми слів або різних смислових, модальних та емоційно-експресивних відтінків:
а) частки хай, нехай, за яких творяться форми наказового способу: нехай заспіває, хай не розбудить;
б) частка би(б), за якої утворюється форма умовного способу дієслів: спочив би, прийшла б;
в) частка же(ж), яка відіграє підсилювано-видільну роль: знайшов же;
г) частки то, це, які у складі речення мають значення вка-зівності: мова й історія — то ж єдине ціле, один кровообіг, тож і відроджувати їх маємо одночасно
. частка що у сполученнях дарма що, тільки що, хіба що, що ж до.
3. частка то в експресивних сполучниках що то за, що то, чи то, які виконують функції підсилювальних часток.
через дефіс пишуться:
1. частка бо, но, то, от, таки, коли вони виділяють значення окремої о слова: пиши-бо, якось-то, як-то, дістав-таки.
примітки: 1. якщо між часткою та словом, до якого вона приєднується, стоїть інша частка, всі три слова пишуться окремо: хто б то, скільки ж то.
2. якщо частка таки стоїть перед словом, до якого відноситься, вона пишеться окремо: таки намалював, таки зрозумів.
2. частки будь-, небудь-, казна-, хтозна-, бозна- в складі займенників та прислівників: будь-хто, який-небудь, казна-який, хтозна-скільки.
примітка. якщо між часткою і займенником стоїть прийменник, то всі три слова пишуться окремо: казна в чому, будь із ким.
разом пишуться:
1. частки аби-, де-, чи-, що-, як-, -ся(-сь) у складі будь-якої частини мови: абиколи, абихто, деякі, декуди, чимало, щодня, якнайбільше, колись, будуватися(сь), кудись.
якщо між часткою і займенником є прийменник, то всі слова пишуться окремо: аби з ким, де на якому, ні з якими.
2. частки би(б), же(ж), то у складі інших часток і сполучників: немовбито, тобто, якби, мовби.