1. Чувство вины
Даже небольшой проступок может заставить нас чувствовать свою вину и портить настроение не только тем, перед кем мы были виноваты, но и нам самим. К примеру, вы забыли о чьем-то Дне рождения. Даже если вы извинитесь и вас искренне простят — "осадочек остается".
Лучший избавиться от чувства вины — сделать все возможное, чтобы исправить ситуацию. Забыли о празднике — пошлите человеку милую и добрую открытку с извинениями или небольшой подарок. А лучше два: один к Дню рождения, другой — в качестве "бонуса за забывчивость". И человеку приятно, и вам станет легче, как только вы загладите свою вину действием.
2. Мелкие обиды и печали
Бывает такое: вроде бы день как день, но к вечеру из-за сущей мелочи вы впадаете в депрессию. А все потому, что на самом деле за день "накопилось".
Мелкие обиды и проблемы встречаются на каждом шагу. В последние годы огромное их количество мы получаем в социальных сетях — хотя даже не осознаем этого.
Вы запостили отличные на ваш взгляд фотографии из отпуска в Facebook или Instagram, чтобы поделиться радостью, а никто не прореагировал. Печаль? Если подумать логически, то ерунда. А если подумать еще раз и быть честным с самим собой, то обидно же!
Тут умение поставить себя на место других людей. Вы сами-то часто лайкаете чужие фото? А представьте, в какой ситуации люди обычно листают ленту. Они могут быть в маршрутке, в очереди, на скучной встрече. Не всегда они видят ваши посты тогда, когда эмоционально расположены любоваться видами природы и чужих развлечений.
Близкому другу вы можете скинуть ссылку на альбом в личные сообщения — если уверены, что ему действительно интересно, как ваш отпуск. И попробуйте не воспринимать реакции френдов из социалок близко к сердцу. Они могли вообще не увидеть ваш пост, а вы придумали целую историю о том, как вас не любят и не ценят.
Поделитесь своими знаниями, ответьте на вопрос:
В какой форме и какие тезисы интроспективной психологии В.Вундта оспаривает основоположник бихевиоризма Дж. Уотсон?
Білетна програма для аспірантів та здобувачів
(тематика для рефератів)
1. Світогляд людини: історичні типи, структура.
2. Теоретичний рівень наукового пізнання, його форми і методи.
3. Філософський світогляд І. Франка.
4. Предмет та функції філософії. Аспекти філософського знання.
5. Проблеми побудови загальної теорії здоров’я в сучасній медицині.
6. Формування біоетичного світогляду: аспекти методології.
7. Феномен соціального. Предметність, діяльність, спілкування – форми існування соціального.
8. Світогляд і філософія як аспекти співвідношення.
9. Взаємодія логіки та інтуїції у науковому пізнанні та клінічному мисленні.
10. Філософія «комп’ютерної революції». Етичні проблеми комп’ютеризації
11. Особливості філософії Стародавньої Греції та Риму, основні філософські напрямки та школи античності.
12. Людська діяльність, самодіяльність і творчість (філософське осмислення).
13. Філософська думка в Україні в другій половині ХІХ ст. на початку ХХ століття.
14. Культура і цивілізація. Сучасна цивілізація її суперечності та глобальні проблеми.
15. Суспільство як система, що розвивається.
16. Взаємодія людина і природа. Поняття ноосфери. Екологічна проблема (наукові, соціально-філософські та етико-гуманістичні аспекти).
17. Соціальні та культурно-наукові передумови формування філософії Нового часу.
18. Проблеми духовного і духовності у свідомості.
19. Філософія історії. Основні концепції історичного процесу.
20. Проблема життя і смерті у філософії. Сенс життя людини і людства.
21. Проблема людини у філософії. Співвідношення понять: «людина», «індивід», «особа», «особистість», «індивідуальність».
22. Світова філософія ХХ століття. Проблема раціональності та ірраціональності як вияв кризи сучасної цивілізації.
23. Філософське поняття культури. Типологія культур (регіональна, народна, національна, масова, елітарна культура).
24. Влада і демократія. Проблеми розвитку демократії в Україні.
25. Філософія історії: проблеми її спрямованості і сенсу. Основні концепції історичного процесу.
26. Філософські ідеї та світогляд Т. Шевченка.
27. Філософські основи поняття несвідомого в концепції психоаналізу 3.Фройда і глибинній психології Г.Юнга.
28. Філософія і національність. Проблеми етноментальності.
29. Національна самосвідомість і ментальність та їх значення в суспільному розвитку.
30. Філософська антропологія та її різновиди.
31. Свідомість, самосвідомість, підсвідоме та їх співвідношення.
32. Специфіка науки та її співвідношення з філософію і позанауковим знанням.
33. Філософія екології. Проблема збереження і розвитку екосистеми. Поняття екогуманізму, екологічної та біомедичної стики.
34. Моральна та естетична свідомість: їх функції в життєдіяльності людини та суспільства.
35. Поняття цінностей. Цінності та їхня роль у суспільстві. Свобода та справедливість як загальнолюдські цінності.
36. Мислення і мова. Природна і штучна мова. Мова в системі медичної етики і деонтології.
37. Людина як природно-біологічний і соціокультурний феномен.
38. Політична свідомість, її зміст і значення у розвитку суспільства.
39. Суспільство як система. Основні сфери суспільного життя та їх взаємозв’язок.
40. Релігійна свідомість та її місце в духовному житті сучасного суспільства.
41. Сутнісні сили людини: тілесність, чуттєвість, розумність, воля та їх взаємозв’язок.
42. Філософське обґрунтування гуманізму. Гуманістичний зміст філософії.
43. Філософія Г. Сковороди та її історичне значення в духовному розвитку України.
44. Людство як суб’єкт історії.
45. Філософія в системі культури. Основні функції філософії.