Өмірдің мәні - қарапайым адам бола білуде, әрбір сәттен ләззат алуда, талпыныс жасауда, әрбір нәрсенің байыбына жетіп қастерлеуде. Бұл негізінде мынадай деп қадап, пішіп, кесіп, қатып қалатын нәрсе емес. Әр адам үшін әр түрлі.
Кейде өзімді түкке тұрғысыз жаны бар тіршілік иесі секілді сезінемін, қарадай көңіл-күйім құлазып, басым ауған жаққа кетіп қалғым келеді. Бой сергіту үшін көшеге шығам: мүгедектер арбасына таңылған жандарды, өмір басқа салғандықтан жол шетінде қайыр сұрап отырған әйелдер мен бала-шағаларды, ішкілікке салынып кетіп отбасынан кетіп көшеге беттері көнектей боп көгеріп жүрген кей жандарды көргенде мен АЛЛАһқа жалбарынып асылық-пендешілік ойларым үшін шын жүректен кешірім тілеймін, менікі ессіздік, тіпті еркелік екенін түсініп ұяламын. Менен мың есе жағдайы төмен, мұқтаждық көріп жатқан жандар бар. Өкініштісі, анда-санда қалтамдағы бес-он тиыныммен көмектескенім болмаса (оны бұлдап тұрғаным жоқ), қоғамды жақсарту үшін, ел мен жұртқа пайдалы заттар істегенім қайда? Мен еңсемді түсіретіндей қиямет-қайым жоқ, он екі мүшем иншаллаһ аман-сау, өмірден баз кешкенім орынсыз, күресу, күресу, тек қана күресу тұр алдымда.
Здравствуйте!
Написание ответов на нашем сайте, естественно, очень пользователям, у которых возникли вопросы. Но мало кто задумывается, что отвечающий также себе, развивая многие навыки. Мало того, что это полезная практика своих знаний, но и развитие речи, в т.ч. формулировка своих мыслей. На нашем сайте принято давать максимально развернутые ответы с объяснениями. Безусловно, это развивает такую творческие как подача материала и красота речи. Не забуду и про навык поиска информации в различных источниках, подкрепляя ими свои ответы. Также стоит упомянуть, что ответы развить личность в сторону педагогики: Вы как учителя объясняете сложные темы, расщепляя их на понятную всем теорию, подкрепляя практикой; убираете ненужную и засоряющую мозг информацию, выжимая самый сок.
Поделитесь своими знаниями, ответьте на вопрос:
ЕТИКА Запиши кілька словесних зворотів, доречних у ситуації "Відмова".
Примітка. Слово пан в українській мові вживається щонайменше сім століть і в етикетному сенсі не має ніякої семантичної дотичності до слова пан у розумінні належності до привілейованих класів. Позаяк воно засвідчує пошану до адресата, в офіційних документах форма пан уживається з ім'ям, прізвищем, назвою посади, звання. Ім'я та по батькові зі словом пан не поєднується. Тобто говорити чи писати пан Михайло Петрович, пані Ольга Степанівна або звертатися пане Михайле Івановичу, пані Катерино Василівно є порушенням норм літературної мови й не відповідає українським традиціям.
Объяснение: