3. Зазначити, чи залежить успіх у кожному конкретному випадку від здібностей. А. Особливо вражав нас Бурун. Він рідко потребував заохочення. Наполегливо долав не тільки премудрості арифметики й граматики. Най шу дрібницю, граматичне правило, окремий тип арифметичної задачі він долав з величезним напруженням, прів, але ніколи не злився й не сумнівався в успіху. Бурун мав надзвичайно тверде переконання: наука – неймовірно важка й карколомна річ, без надзвичайних зусиль її подолати неможливо. При цьому він зовсім не помічав, що іншим ті самі премудрості даються дуже легко. Нарешті настав час, коли Бурун випередив товаришів. Б. Учень Сашко Росляков, крім німецької, яку він вивчав у школі, самостійно навчився говорити й читати датською, голландською, французькою, іспанською, чеською, португальською, норвезькою, шведською, а зараз вивчає англійську. На міській олімпіаді з німецької мови Сашко став переможцем, хоча там брали участь учні з німецької спецшколи і навіть німці за національністю. Шкільний курс хімії, фізики, математики й німецької мови він давно вже опанував. Коли він погоджується із висновками поданими в шкільному підручнику, то виходить до дошки й скромно відповідає урок; але якщо він не згоден, то так само спокійно висловлює власну думку. Сашко вчить усе глибоко, поки не зрозуміє суті кожного висновку, кожного досліду. Тому він вільно може говорити з інженером- хіміком про фізичну хімію та абразивне виробництво. У вивченні наук учень вийшов за межі шкільної програми, і йому стали зрозумілими багато понять, які не змогли засвоїти навіть деякі студенти хімфаку. Коли Сашко прийшов на завод на практику, то прийшов як на роботу в у лабораторії до вечора, поки не виконав, що потрібно. Працівники лабораторії здивувалися, коли дізналися, що це не молодий спеціаліст, а школяр. Усе це тому, що Сашко вміє вчитися. Він вимикає світло у своїй кімнаті дуже пізно. Уранці поспішає до школи, після уроків – до хімічної лабораторії інституту, де є членом наукового товариства. І тут він забуває про час. Над одним дослідом із хімії він працював чотири місяці. Повертається додому пізно, а потім знову сідає за стіл. І так день за днем, ніч за ніччю. Коли його питають, як це він встиг так багато прочитати, передумати, він відповідає: «Мені це потрібно». В. Студентові М., що закінчив школу із золотою медаллю, без зусиль, майже без виконання домашніх завдань давалася математика. Він швидко опановував її і все, пов’язане з нею в інших науках – астрономії, фізиці, розумів без зусиль, запам’ятовував формули, закони, ряди складних відношень. У вищому навчальному закладі мріяв «утекти» від математики, вступивши на факультет, де б не було й натяку на неї.

1. Патернализм (в медицине) — классическая модель взаимоотношений между врачом и пациентом, при которой пациент полностью полагается на квалификацию и опыт лечащего врача.  

Деонтология, или деонтологическая этика (от др. -греч. δέον «должное»), — учение о проблемах морали и нравственности, раздел этики. При вынесении оценки совершённому действию деонтология руководствуется его соответствием или несоответствием определённым правилам.

2. При медицинском паттернализме врач выступает в роли «отца», заботящегося о «ребёнке», и полностью берёт на себя ответственность за здоровье и жизнь пациента.

3. Врачу следовало б составить убедительную беседу с пациентом.

4.  Диагностирование болезни ->  оценка рисков и состояния пациента ->  сообщить пациенту о текущем состоянии дел ->  при получении отказа пациента в сообщить о состоянии здоровья пациента близким (при их наличии), если они знали о болезни (не нарушая медицинскую тайну) и попросить их повлиять на решение пациента -> если таких людей нет,  то отправить пациента к психиатру ->  если пациент отказался, то взять у него расписку об отказе.

5. В - врач

   П - пациент

В:  Результаты ваших анализов неутешительные: (

объяснение рисков при отказе от операции).  Я настаиваю на проведении операции уже сегодня вечером.

П: Нет. Я отказываюсь.

В:  Есть серьезная угроза вашей жизни, подумайте о своих близких.

П:  Они не знают о моей болезни / у меня нет близких.

В:  Так сообщите их / у вас, наверное, много незавершенных дел в жизни, вам еще рано умирать.

П: Нет, не хочу/ нет, уже пора.

В:  У вас очень пессимистические взгляды, пообщайтесь с моим коллегой, возможно, он вас убедит. (Выписывает направление к психиатру и дает пациенту).

П: Нет Хорошо.

В: Тогда дайте расписку об отказе / сообщите о своем решении относительно операции после беседы.

Спілкування - складний соціально-психологічний процес встановлення і розвитку контактів між людьми, породжуваний потребами в спільній діяльності і включає в себе обмін інформацією, вироблення стратегії взаємодії, сприйняття і розуміння партнера. В соціальному плані воно виступає засобом передачі людської культури і досвіду. Його специфіка полягає в тому, що співрозмовники розкривають свій суб'єктивний світ один іншому, виявляють індивідуальні особливості.

Змістовна сторона спілкування - це сукупність матеріальної, когнітивної, кондиційної, мотиваційної та діяльнісної складових:

матеріальне спілкування - обмін предметами і продуктами діяльності людини для існування і розвитку;

когнітивне - передача знань, навичок, умінь;

кондиційне - взаємовплив людей на створення стану фізичної і психологічної готовності до будь-якої корисної роботи (наприклад, до навчання);

мотиваційний - передача один одному спонукань, установок, мотивів до дій в певному напрямку;

діяльнісної спілкування - обмін навичками, операціями, вміннями з метою вдосконалення практики.

Спілкування різниться по:

Кількості учасників: міжособистісне, групове, масове;

вербальне (мова, мова), невербальне (міміка, жестіка);

Положення спілкуються: контактна (приватне), дистанційне (наприклад, через засоби масової інформації);

Умовами: офіційне (організовані зустрічі), неофіційне (за власною ініціативою);

Завданням: установче (з метою знайомства), інформаційне (обмін повідомленнями);

Засобам: безпосереднє (рука, голова, голосові звуки), опосередковане (слід, радіо, телебачення), пряме (можливість бачити, чути, відчувати), непряме (через посередників).