Нужно составить конспект по этим вопросам 1. Психоаналитическая ориентация в значительной мере противоположна бихевиористскому подходу. В чем, на ваш взгляд, проявляется методологическая противоположность и родственность этих концепций? 2. Выделите основные социально-психологические проблемы, которые были исследованы в рамках ведущих психологических школ. Как иначе можно сформулировать эти проблемы? 3. Назовите основные социально-психологические проблемы бихевиоризма. 4. Каковы источники социальной активности человека в рамках гуманистической психологии? 5. Какая социально-психологическая проблема является ведущей в когнитивизме? 6. Выделите основные социально-психологические проблемы психоаналитического направления. 7. Какие социально-психологические проблемы исследовал символический интеракционизм? 8. Каковы черты современного развития социальной психологии на Западе? 9. Охарактеризуйте основные этапы в развитии теорий агрессии и подражания. 10. Что объединяет вторую версию когнитивного подхода Аша, Креча и Крачфидда с другими когнитивными теориями, а что отличает? 11. Какие направления можно выделить в интеракционистской ориентации? Охарактеризуйте каждое из них.

поищи в инете там точно будет. Если это из программы

Объяснение:

Відповідь:

Пояснення:

Головна arrow Психологія arrow Загальна психологія

< Попер ЗМІСТ Наст >

Сприймання

Поняття про сприймання. Фізіологічні основи сприймання

В оточуючому світі існують не окремі властивості самі по собі, а предмети, речі, явища: не звуки, а предмети і явища, які відтворюють звук; не світло, а предмети, які світяться; не запахи, а об'єкти, що пахнуть. Тому на основі відчуттів повинен будуватися процес більш високого рівня, як процес відображення предметів в цілому в сукупності їх властивостей, інакше пізнання світу буде неможливим. Таким пізнавальним процесом є сприймання.

Сприймання - це психічний процес відображення в мозку предметів і явищ в цілому, в сукупності всіх їхніх властивостей та якостей при безпосередній дії на органи чуття людини

В основі сприймання лежать відчуття, але сприймання не зводиться до суми відчуттів. Ми сприймаємо, наприклад, класну дошку, а не суму зеленого кольору, твердості, прямокутності. Сприймаючи, ми не лише виокремлюємо групу відчуттів, а поєднуємо їх в цілісний образ, розуміємо його, застосовуючи для цього свій попередній досвід.

Сприймання протікає в зв'язку з іншими психічними процесами особистості: мисленням (ми усвідомлюємо те, що перед нами знаходиться), мовою (називаємо предмет сприйняття), почуттями (певним чином ставимося до того, що сприймаємо), волею (тією чи іншою мірою довільно організовуємо процес сприймання).

Відображаючи об'єктивну дійсність, сприйняття робить це не пасивно й дзеркально, тому що в ньому водночас заломлюється все психічне життя людини, яка сприймає.

Важливу функцію в процесі сприймання виконує друга сигнальна система, яка визначає зміст людського сприймання. Завдяки мові та мисленню сприймання людини відрізняється від сприймання тварин

Слід відмітити, що спеціальних органів сприймання немає. Матеріалом для нього є інформація, яка надходить від аналізаторів, причому в їх комплексній дії. Первинний аналіз, який відбувається в рецепторах, доповнюється складною аналітико-синтетичною діяльністю мозкових відділів аналізаторів.

Фізіологічною основою сприймання є умовно-рефлекторна діяльність

Когда говорят об общении как об обмене информацией, подразумевают коммуникативную сторону общения. Когда говорят о коммуникации в узком смысле слова, прежде всего имеют в виду тот факт, что в ходе совместной деятельности люди обмениваются между собой различными представлениями, идеями, интересами, настроениями и пр. Все это можно рассматривать как информацию. Отсюда можно сделать очень заманчивый вывод и интерпретировать весь процесс человеческой коммуникации в терминах теории информации.

( из интернета)