Эссе на тему:что первично материя или идея?​

Эссе на тему «Что первично материя или идея»

Под вопросом «Что первично материя или идея» подразумевается очень

сложный и многогранный вопрос. На него ответить скорее всего невозможно,

так как имеется множество аргументов и контраргументов. Отвечать на него

приходится с точки зрения различных направлений

философии Идеалисты считают, что материальное – порождением

духовного. Основными идеалистами были: И. Кант, Д.Беркли, Ф. Гегель а также

другие представители идеалистов. Мы осязаем, ощущаем, видим и чувствуем

всё. Отталкиваясь от этого, можно сказать что разум – нечто большее. Это и

есть – духовность. Разум это абсолютная Идея, потому что нечто абсолютное

может содержать в себе тоже, нечто

абсолютное. В первые годы своей

сознательной жизни Фейербах был последователем Гегеля. но уже с 1836 г.

Фейербах, начинает критиковать теологию и поворачивать к материализму.

Фейербах говорил, что Гегель призывал своих читателей и слушателей к

изучению «небесных сфер». Это не удовлетворяло Фейербаха. В 1839 г. он

написал известную работу— «Критика философии Гегеля» в которой главной

мыслью против Гегеля была: что философия не может достигнуть истинных

результатов до тех пор, пока она замыкается в рамках чистой мысли.

Философия, по Фейербаху, сама, собственными силами не может создать

жизнь. Термин

«материалисты» ввел Лейбниц для обозначения своих противников. Несколько

лет спустя он уже фигурировал в философском словаре И.Вальха:

«Материализмом называют то, когда отрицают духовные субстанции и не хотят

допускать ничего, кроме телесного... Материализмом следует называть и то,

когда все события и действия природных тел выводят только из свойств

материи, таких, как величина, фигура, тяжесть, разъединение и соединение и,  т.о., не хотят признавать никакого другого духовного принципа, кроме души».

Современный материализм начался с опытов Галилея. Он показал, что  прямолинейные равномерные движения объектов, имеющих массу, происходят

без вмешательства божественных сил. Ознакомившись с

трудами великих философов, я пришёл к собственной идее что, идеализм это

нечто, связанное с духовностью, без идеи не будет существовать материи.

Объяснение:

Яскравим прикладом взаємозв'язку мозку і психіки є рефлекторна теорія психіки. Великий внесок у розвиток цієї теорії зробили такі вчені, як І. М. Сєченов, І. П. Пав-лов, В. М. Бехтєрєв, М. М. Ланге, А. Р. Лурія.

Наші найпростіші рухи регулює спинний мозок. Довгастий мозок керує процесами травлення, дихання, кровообігу та іншими життєво важливими функціями. Підкіркова і кіркова частини головного мозку керують усією психічною діяльністю людини. В основі будь-якої регуляції зрештою лежить рефлекс (від лат. reflexus- відображення), тобто реакція організму на подразнення, яка здійснюється за до нервової системи. І. М. Сеченов розробив природничо-наукову теорію психічної регуляції поведінки ("Рефлекси головного мозку", 1863). Спираючись на свої відкриття в галузі фізіології нервової системи, він твердив, що всі акти свідомого і несвідомого психічного життя за своєю структурою і динамікою є рефлекторними.

І. М. Сєченов сформулював положення рефлекторної теорії, яку експериментально розробили І. П. Павлов, О. О. Ухтомський, В. М. Бехтєрєв, Н. С. Введенський.

Яскравим прикладом взаємозв'язку мозку і психіки є рефлекторна теорія психіки. Великий внесок у розвиток цієї теорії зробили такі вчені, як І. М. Сєченов, І. П. Пав-лов, В. М. Бехтєрєв, М. М. Ланге, А. Р. Лурія.

Наші найпростіші рухи регулює спинний мозок. Довгастий мозок керує процесами травлення, дихання, кровообігу та іншими життєво важливими функціями. Підкіркова і кіркова частини головного мозку керують усією психічною діяльністю людини. В основі будь-якої регуляції зрештою лежить рефлекс (від лат. reflexus- відображення), тобто реакція організму на подразнення, яка здійснюється за до нервової системи. І. М. Сеченов розробив природничо-наукову теорію психічної регуляції поведінки ("Рефлекси головного мозку", 1863). Спираючись на свої відкриття в галузі фізіології нервової системи, він твердив, що всі акти свідомого і несвідомого психічного життя за своєю структурою і динамікою є рефлекторними.

І. М. Сєченов сформулював положення рефлекторної теорії, яку експериментально розробили І. П. Павлов, О. О. Ухтомський, В. М. Бехтєрєв, Н. С. Введенський.